Бездіяльність як основна “скрепа” мера Лисенка

Я знаю кілька добротних серіалів. Peaky blinders. Zero Zero Zero. House of Cards. Fauda. Наші хотіли зняти теж щось типу “Шерлок Лисенко і Доктор Войтенко”, а вийшло типу “Самые разыскиваемые преступники”

Сьогодні поговоримо про одну важливу, але недооцінену і проігноровану мером Сум Олександром Лисенком реформу – децентралізацію, яка здійснювалася в Сумській області з 2016 року по середину 2020 року.

Досвід управління містом Суми мером Олександром Лисенком свідчить, що якщо ти хочеш робити реформи, ти повинен розуміти причинно-наслідкові зв’язки. Що від твоєї певної активності в точці А пізніше наступлять позитивні зміни в точці В.

Мені важко без емоцій говорити на цю тему, тому що як експерт і майбутній кандидат на посаду мера цього міста, я повинен бути одночасно телескопом і мікроскопом. Не можу просто стояти над цугцвангом в білому комбінезоні і проводити лабораторні досліди. Через присутність на багатьох майданчиках в Україні  – я  можу бачити панораму політики і реформ на багато років вперед. А завдяки особистій участі в процесі створення громад у Сумській області – її фрагменти.

Тому, емоцій буде сьогодні багато. Навіть в “Стратегії розвитку міста Суми-2030″ від грудня 2019 року немає жодної згадки про новий формат Сумської міської ОТГ, яка могла б бути створена, якби не боязнь особисто мера.

Темп реформи децентралізації показав, що він вже не встигав реагувати на урядові ініціативи. А ми пропонували тоді фактично перезавантажити міську громаду, зробити її зовсім новою, більш конкурентною.

В новому адміністративно-територіальному устрою передбачалося створення нової міської громади міста Суми, до якої приєднаються Бездрицька ОТГ, Верхньосироватська та Нижньосироватська ОТГ, які були створені в рамках добровільності, проте як окремі суб’єкти місцевого самоврядування мають сьогодні дуже обмежені ресурси.

Також в межі міста варто було включити території нинішніх Стецьківської, Битицької та Великочернеччинської сільських рад, які потенційно входять в міську громаду згідно чинного Перспективного плану, схваленого Урядом у травні 2018 року.

Косівщинську сільську раду Сумська обласна державна адміністрація взимку 2020 року віднесла до Степанівської ОТГ Сумського району. Я завжди був проти такої ідеї категорично. Це вже давно інфраструктурно територія міста.

Сумська ОДА створила Садівську сільську ОТГ із залишків сільських громад Сумського району. Хоча села Шпилівка, Низи, і навіть Сула, Терешківка, Великі Вільми і Сад повинні були увійти у велику Сумську міську громаду.

Це був би ідеальний формат для майбутнього розвитку територіальної громади міста Суми. Непроста для обговорення і прийняття рішення, але цілком реальна модель.

Про саму реформу Олександр Лисенко говорив: у нас тепер багато достатньо територій для розвитку – Стецьківка, Бітиця, Чернеччина. Але громада – це не території, це люди. Бездіяльність має свою ціну. А бездіяльність мера Лисенка має наслідком нестворення великої Сумської міської громади.

Тепер нам важко буде конкурувати з подібними містами-обласними центрами як Полтава, Івано-Франківськ, Луцьк, Рівне.

Коли громада в якості експерименту віддала штурвал літака під назвою Суми людині, яка ніколи не літала, а в літаку ще проблеми з двигуном, та і з пасажирами всередині, не професійному пілоту, а простій людині, – цього недостатньо.

Щоб комунікувати з людьми і переконувати сільські громади приєднатися до Сум, потрібно бути лідером і трохи харизматичним чоловіком.

Як правило мери харизматичні люди. А в Лисенка харизма відсутня повністю. Як і лідерські якості. Немає жодних проявів самостійності. Його яскрава риса – це відсутність яскравості.

Під час реформ включав активний режим людини-невидимки. Але є і сильні сторони його загадкової душі. Він розуміє, що чесність абсолютно неприйнятна річ в політиці. Він за визначенням ніколи не ставить себе в ситуацію, де повинен емоційно реагувати. Провокувати його неможливо, його не пробивають навіть жорсткі наїзди опонентів. Принаймні, видимих ознак цього немає. Можливо, це через психологічну підготовку. Можливо через відсутність причинно-наслідкових зв’язків, про які я вже говорив.

Тепер прийшов час збирати каміння. Розкидували Ви, Олександр Миколайович, його довго, багато і далеко.

Тому що політичну відповідальність за нестворення Сумської міської ОТГ повинна понести одна людина, яка своєю бездіяльністю зробила більше, ніж сюди зайшла б диверсійна ворожа група. Тепер коли все втрачено, великої Сумської міської громади не буде, – запитуйте його про це! Чому він заблокував розвиток міста на десятиліття? Чому не створив одну велику громаду, навіть коли це було реально, і Уряд з Парламентом готові були підтримати ініціативи міста? Чому був проти розширення міста, в той час як інші боролися за приєднання навіть дрібних сільських територій?

P.S. На цьому тижні його офіс активно поширює казкові результати соціологічних опитувань, де він виграє у Сумах вже в першому турі. Я би тут нагадав йому слова екс-мера Нью-Йорку Майкла Блумберга: Мене обирали не для того, щоб я гарно виглядав в опитуваннях громадської думки. Мене обирали для того, щоб я гарно робив свою справу. Справжня соціологія показує, що у нього 68% – негативного рейтингу, і тільки 22% – підтримують його дії на посаді мера. З таким акти-рейтингом на вибори не ходять. Це анти рекорд серед всіх міських голів обласних центрів України.

Як говорила колись класик: В Україні є намолені церкви, набухані бари. А є наголосовані політики.

Які ніби обросли вже безальтернативністю. Яка штучно кимось насаджується в медіа і серед людей.

Тому, не панікуємо, тримаємо стрій. Суми – одне з найкращих міст в Україні. І точно – найкраще місто у світі. Давайте не втратимо шанс для розвитку міста ще на п’ять років.