Суми – місто секонд-хендів. Але мера потрібно обирати нового

Мер як політик не може нічого обіцяти. Політики взагалі обіцяти не повинні. Вони озвучують наміри. Визначають вектор. Куди і на що будуть використовуватися наявні у місті ресурси.

Буває так, що не виходить. Ми йдемо в магазин за морозивом – але в магазин морозиво не привезли. Ми підемо в кіно – але кіно може не сподобатися. Ми підемо в зоопарк дивитися слона – але слон здох. Буває навіть так, що ресурсів не вистачає, і на морозиво тупо немає грошей. Но вам не обіцяли морозиво, вам обіцяли в магазин за морозивом. Виконали.

Значить будемо їсти сушки, в кінозалі будемо цілуватися, а замість слона підемо дивитися на мавп. По крайній мірі, наміри були виконані – ми пішли туди, куди нас сподівалися привести. Політик приклав зусилля в цьому напрямку, в якому обіцяв.

Є інший варіант – “вийшло, але не так як представлялось”. Це коли ви в інтернет-магазині замовляєте ловкі тактичні штани з утяжками під коліном і на щиколотці, а в тату-салоні сексапільну русалку. В результаті виявляється, що штани сидять на вас зовсім не так як на моделі з сайту, а русалка… ну, хто стикався – то знає, які бувають дивні татуювання…

Мер повинен обіцяти направляти зусилля в певний бік, а  що з цього вийде – велике питання. Можливо нічого не вийде. Можливо вийде чорті шо. А можливо вийде саме те, але виявиться не ваш розмір.

Але в будь-якому разі акція була проведена згідно плану. Ми пішли в магазин, а не в баню, нам прислали штани, а не сорочку, і накололи на шиї русалку –  хоча і страшненьку.

А тепер найголовніше – ахтунг жирним шрифтом. В жодному разі це не потрібно сприймати як запасний вихід, типу списати всі свої косяки на папірєдніков, палки в колесах, фінансову кризу чи неврожай.

Мер як політик визначає програмний курс і ГАРАНТУЄ, що корабель буде йти в ту сторону, навіть якщо шторм, ктулху чи бунт на борту. А ось допливемо ми чи ні – Бог його знає.

Но якщо вас замість обіцяного кіно ведуть в сторону бані, а потім розкривають плащ, надітий на голе тіло, і показують… гм… слоника, то вас на#&бали.

Резюме. Я перечитав Закон про місцеве самоврядування, Конституцію, і ніде немає жодної згадки про передвиборчі обіцянки, а тим паче – про їх виконання. Навіть африканський шаман, який танцює, щоби викликати дощ, більш відповідальний перед племенем – тому що після третьої невдалої спроби його можуть з’їсти. Мер декларує перед сумчанами наміри рухатися в певному напрямку розвитку міста, і гарантує  розподіл ресурсів на користь цього вектору.

Якщо вибраний вектор кладемо плитку, згортаємо ремонти лікарень, школ – і кладемо скільки стане сил.  Якщо вектор інший – і пріоритети інші.

Якщо на старті мер Вам обіцяв європейське місто, а сам робить гешефт з прокурорськими компаніями на ремонті і будівництвах – то це чьос для бідних і невірне розуміння електорально-телевізійних оборотів.

Ставтесь на виборах до кандидата на посаду Сумського міського голови як до ескізу, загальної схеми політичного устрою міста. Як діти спочатку малюють ескіз олівцем, а потім вже розфарбовують.

#команда_Лисенка привчила сумчан за свою каденцію не пояснювати, що вони планують, що почали робити, і чому стався черговий факап. Лякали незрозумілістю думаючих сумчан більше, ніж Остап Бендер своїми телеграмами Корейці: “Графиня изменившимся лицом бежит пруду”. А потім ще дві: “грузите апельсины бочках братья карамазовы” і “лед тронулся тчк командовать парадом буду я”.

Тільки одна корупційна історія про будівництво центрального напірного каналізаційного колектору у Сумах.

“Прокурорскі” в цій історії були в темі і В ДОЛІ по підрядам. По суті саме їх фірми були на підряді по цьому “будівництву” колектору [ПП “ЮМА”, ТОВ “ЮМА”]. Тому немає жодних розслідувань. Скільки грошей взагалі вгатили в цю “аферу століття” не знає ніхто! Крім Липової і Шилова, звичайно. Щось в межах від 70 до 80 млн. грн. за три-чотири “присеста”.

Проте нова гілка колектору до сих пір НЕ працює!!! І в минулому році і в цьому Анатолій Сагач просив виділити гроші – щось порядку кількох мільйонів [від 5 до 10], щоб доробити цей колектор, обладнати задвижками й іншою арматурою [там тільки труби закопані і то не кругом] і переключитися на нього.

В результаті, на старій гілці до сих пір “сидить” все місто, як на пороховій бочці!

В 2008-2010 рр. мерія зробила першу частину ремонту – близько 1,75 км цього колектору переклали за 3 млн. грн. с дюкерним переходом через річку Псел = $ 375К. Робили із міського бюджету, роботи виконувало само КП “Міськводоканал” СМР – Василь Гура і Йосип Тисівський. #команда_Лисенка ж не дійшла навіть до Криничної [~ 2,8-2,9 км], хоча потрібно було “йти” далі до Басів, і далі новим дюкерним переходом через Псел на очисні споруди – всього біля 5,2-5,3 кілометрів.

Рахуємо проект #команди_Лисенка [грубо]: ~ 75 млн. грн. / 3 км = 25 / 25 [ курс ]= $ 1М за км.

Перша черга ремонту в 2008-2010 рр.: $ 0,375М / 1,75 = $ 0,215 М за км. І це з дюкерним переходом через річку! Без нього в 180К-190К за кілометр можна було вкластися.

Ціни завищені були в П’ЯТЬ разів! А новий колектор не працює до сих пір!

В 2012 році вартість повного комплексу робіт по колектору була обрахована в розмірі приблизно 15,8 млн. грн.

В 2014 році проектно-кошторисна документація була скоректована [актуалізована напередодні проведення тендерних процедур] і вартість по об’єкту складала вже 20,684 млн. грн.

В 2015 году тендер був проведений вже на 25,6 млн. грн.

В результаті, вони в 2015 році зробили 1,4 кілометри за 20 мільйонів, пройшовши тільки 1,4 км. до вул. Харківської із 4,25 км. до Пришибу.

А ВЕСЬ колектор від Коротченка до Пришибу вийде мінімум = ~ 20 / 1,4 * 4,25 = ~ 60 млн. грн.!!!

Ось це був “розпил бюджету” по карманам! Тільки заради цього проекту варто вже було вигравати вибори в 2015 році! Я втомився відчувати іспанський сором за сумського мера. Всі ці історії, коли їх аналізуєш, пропускаю все через себе, і ніби не він обісрався на цих схемах, а я.

Як я втомився відчувати іспанський сором за це нєдоразумєніє. Я не голосував за Лисенка, попереджав інших, потім розпедалював наслідки його управління містом.

Але чому у мене стійке відчуття, що вся країна дивиться на мене з жалістю?

Львів асоціюється з кавою і європейським лоском. Харків – з чистотою і парком Фельдмана. Чернігів – з гарними публічними просторами і туристами. А Суми – з секонд-хендами і дураком.

І це після того, як ми першими підняли Прапор Європи над містом, організували студентську революцію, у нас багато незалежних медіа, і просто незалежних людей. І заслужили повагу країни за відвагу і здатність до самоорганізації.

За що нам тепер ганьба з цим мером?!

Я не винуватий, але мені соромно! Я плачу податки, роблю реформи, реалізовую проекти, люблю сім’ю, роблю, що необхідно як громадянину – і не знаю куди очі діти від сорому.

Ніби це я забрехався, і погруз в корупційних схемах. А не він.