Лисенко витратив на плитку 1,5 млрд. гривень. Ціни завищені як мінімум втричі

“#команда_Лисенка” однією рукою краде, іншою – випрошує у сумчан, щоб за них знову проголосували. Це такий новий сумський тренд. Поводитись морально на публіку, і одночасно красти на міському бюджеті. Вони це визнають як взаємоприйнятний компроміс.

Для прелюдії давайте традиційно аналогію. У кожної влади, у кожного мера є свій “термін придатності”. Як і в будь-якого продукту є свій термін для споживання. І чим більший строк придатності, тим більш ненатуральним способом приготовлений продукт.

Ви коли-небудь бачили як скисає пастеризоване і насичена консервантами молоко? Якщо ви дочекалися ті 90 днів, які вказані на пляшці, вас чекатиме не зовсім апетитна картина. Зовсім інакше скисає молоко натуральне. Воно перетворюється в простоквашу. Із неї можна приготувати кефір, ряжанку, йогурт або творог. А скисле молоко зі строком придатності в третину року – це зловонний шматко пластика, дивлячись на який ти замислюєшся що ж ти насправді пив, коли купував цей “прекрасний” продукт?

Щоб подовжити собі “строк придатності” ще на п’ять років міський голова Сум Олександр Лисенко спробував знищити “корисні бактерії” чесного процесу будівництва і реконструкції об’єктів у місті, наситивши медіа “консервантами” своїх замовних медіа-матеріалів, витравлював “мікроорганізми” сильної критики своєї команди, заздалегідь домовившись з усіма потенційними опонентами, щоб ті зіграли йому у піддавки.

Але рано чи пізно настає той час, коли в таких людей починаються проблеми: цю владу більше ніхто не хоче “їсти“.

Олександр Лисенко став токсично-шкідливим, і не відповідає ні викликам часу, ні історичним реаліям, ні очікуванням сумчан. Благо сумчани за останні два десятиліття випрацювали імунітет на такі безальтернативності, і дуже легко уміють змінювати собі лідерів.

Хоча у цій історії у нього міг би бути щасливий кінець. Вийти і сказати: “Вибачте. Я не справився і не знаю що робити. Дуже важко ось так набути політичних компетенцій і залізні яйця політичною волі. Але я намагався і робив, все що міг. Який третій строк? Мені і двох досить! Якщо мера з мене не вийшло, повертаюсь в перевізники, буду займатися тим, в чому розуміюсь“.

І це був би достойний для нього фінал.

Сьогодні поговоримо про сакральні, священні речі для цієї команди, – ремонти так званих “євродворів” і укладення тротуарної плитки де тільки можна.

Історія з євродворами почалася ще у 2012-2013 рр., за часів екс-мера Геннадія Мінаєва, коли перший такий експеримент вирішено було провести в кінці вул. Прокофьва, в останній коробці. Тоді КП “Водоканал” замінило там труби водопостачання і водовідведення, ТОВ “Сумитеплоенерго” замінило ЦТП і труби у дворі, КП “Сумижитло” зробили ремонти у під’їздах, жителі здається ініціювали збір коштів за заміну одного ліфта у будинку. Грошей тоді у бюджеті було небагато, експеримент затягнувся, але історія “євродворів” у Сумах в сучасній історії міста починається саме звідти.

Вже після того як міським головою Сум обрали Олександра Лисенка, люди почали падати в ноги Володимиру Шилову, депутату Сумської міської ради по тому округу, і просити зробити ремонти і в їхній будинках. І от на цьому етапі “#команда_Лисенка” зрозуміла, що це може стати їхньою політичною “фішкою”.

У 2014-2015 рр. було відремонтовано 5-6 дворів. Саме тоді ми дізналися про прямий зв’язок УКС Сумської міської ради і компаній ТОВ “Зеніт-Брук2, ТОВ “Брук-Буд”. Спочатку вони справді робили ціноутворення відносно чесним, на заводі “КРЗ” плитка виготовлялася на краденій електроенергії, на піску невідомого походження, а на обладнанні працювали некваліфіковані працівники (назвемо цих людей так).

У бюджеті міста Суми в 2015 році для “Зеніт-Брук” було передбачено 14,99 млн грн. на ремонт 18 внутрішньо квартальних доріг (всього планувалося витратити на ці потреби 25 млн грн.). При чому, для “Зеніт-Брук” сума ремонту жодної з доріг не перевищувала 999 тис грн., відповідно відкриті торги не проводилися.

Засновником  “Зеніт-Брук” разом з дружиною Ларисою Сисоєвою є Олексій Сисоєв, який очолює підприємство. Сисоєв також є власником ПП КФ “Консалтинг”, ТОВ “Виробнича база Цукровик” та співвласником обслуговуючого кооперативу “Аграрник 2011”.

А в 2016 році була створена система освоєння бюджетних коштів у глобальних масштабах в тих об’ємах, в яких вона функціонує сьогодні. До вже готової команди Володимира Шилова приєднуються сам міський голова Олександр Лисенко і його перший заст. Володимир Войтенко. Загальний об’єм запланованих робіт відтепер виводиться на три потоки. Поділили об’єми замість того, щоб дискутувати над поділом після отримання доходу. Цю монополію колись випадково порушив ТОВ “Роад Констракш”, вигравши тендер на укладання понад 1000 кв.м. на вул. Петропавлівській, але їх після цього швидко витіснили з ринку. Їхня ціна виявилася занадто ринковою і показувала скільки реально коштують такі роботи – вдвічі менше, ніж робилося до того (730 грн./м2). Більша вони нічого не вигравали по замощуванню сумських вулиць.

Логічне запитання: Як крадуть кошти сумських платників податків? Візьмемо для прикладу маленький сумський дворик.

Суми, Іллінська 35 – Капітальний ремонт прибудинкової території в районі житлового будинку №35 по вул. Іллінська:

Всього: 845 639,00 грн.

Проектування і авторський нагляд роблять свої компанії. І ніхто ніколи не відслідковував об’єми зданих в експлуатацію робіт (встановлення бордюрного каменю, квадратура плитки).

Ціна на укладку 1 м.кв. у 2016 році – складала в межах 300 грн., і це було адекватно виконаним роботам.

У 2017 році – ціни виросли до 500 грн., а потім стрімко зростали.

У 2018 році – 1 150 грн. – 1 750 грн. за м.кв.

У 2019 році – понад 2 500 грн. за м.кв.

І при цьому в 2018-2019 рр. ціни на всі роботи були завищені втричі!

І до того ж, говорять (але інформація потребує додаткової перевірки, що бухгалтерія УКС за кілька років згоріла, а за останній рік всі документи вилучені прокуратурою). Умовному ДБР, якби той і захотів провести розслідування, зробити це було б надзвичайно довго і затратно.

Схема проста і нахабна. За ці роки вони таким чином освоїли 1,5 млрд. гривень на укладку плитки. Задекларували виконані роботи у 350 євродворах та укладці пішоходних тротуарів.

Те що він збирається і далі це робити – навіть не приховується. У своїх інтерв’ю Олександр Лисенко говорить, що замостили тільки половину дворів багатоквартирних будинків у Сумах. Щоб замостити іншу половину – йому потрібен ще один строк на посаді міського голови.

А взагалі особливо цинічно тут звучить приставка – “євро”. “Євродвір” є. А євролікарень немає. Єврошкіл немає. Євротуалетів в центрі міста немає.

Навіть “євромера” немає, який би робив єврозвіти за свою пророблену євророботу.

Як і “євросовісті” у цієї команди.

Особливо цинічно можна спостерігати як на днях “#команда_Лисенка” розмістила по всьому місту борди, що їх нібито підтримує половина опитаних сумчан, і вони збираються вигравати вже у першому турі. Чому вони це роблять?

Думаю, через підступну соціологію, яка дає меру Сум Олександру Лисенку один з найгірших рейтингів серед усіх міст-обласних центрів України. Відтак з’явилася ревність до інших. Вирішили перебити маніпуляціями. Але такі фінти просто так не проходять.

Навіть Лисенка навчили – з гарною стартовою рекламою можно продать навіть Г.. А з дуже потужною медійною підтримкою Г. можно продати кілька разів.

Сумчани, вас не дивує, що ніхто з політичних важковаговиків не захотів конкурувати з Лисенком? Тому що він обрав немедійний, адміністративний шлях. Зараніше домовився з усіма, кого вважає реальними конкурентами, розклав майбутні кадрові пас’янси і з єхидною посмішкою дивится на “однозначно непрохідних” своїх конкурентів. А чого боятися, якщо ти єдиний “ферзь” на шахівниці.