Організація роботи добровільних пожежних дружин: досвід Польщі для України

Щорічно в Україні виникає до 300 надзвичайних ситуацій та 70 тисяч пожеж, під час яких гине понад 2 тисячі громадян. На сьогодні сили і засоби ДСНС забезпечують мінімальний рівень захисту населення від надзвичайних ситуацій і пожеж.

В контексті реформ щодо децентралізації ставиться завдання забезпечити захист життя людей і майна територіальних громад шляхом діяльності добровільної пожежної охорони, на функціонування якої прогнозується належний об’єм фінансування з бюджетів місцевих рівнів. Тому питання підготовки концепції ефективної системи забезпечення безпеки залишається відкритим.

Країни Європейського Союзу, зокрема Республіка Польща, на питання державної рятувально-протипожежної системи звертають особливу увагу і, відповідно, система модернізована та набагато ефективніша.

Особливістю польської системи пожежної охорони є те, що окрім державних підрозділів, там поширена практика, навіть традиція багатьох поколінь, – організовувати громадські пожежні дружини. Тобто чоловіки, які за професією є столярами, водіями, адміністраторами, змолоду навчаються основам рятування, гасіння пожежі.

Передумовою стало першочергове бажання допомогти швидко згасити пожежу, врятувати будинок чи врожай на полі. Поступово традиція набула організованих форм.

За викликом телефону, який сповіщає сигнал надзвичайної ситуації, вони залишають свої робочі місця чи домівки і поспішають на допомогу.

Громадська активність і великий культ поваги до таких активістів-рятувальників нині у Польщі серед пожежних дружин набув державного значення.

Добровільна пожежна охорона – це загальнопольська, самоврядна, постійна організація зі статусом юридичної особи та некомерційної організації. На центральному рівні її керівництво здійснює Спілка добровільних пожежних товариств.

Спілка має місцеві відділення управління відповідно до адміністративного поділу держави: 16 – воєводських, 339 – повітових, 2 229 – гмінних осередків. Один раз на 4 роки відбуваються вибори керівників цих органів управління виключно її членами та делегатами нижчих осередків.

Кожний місцевий осередок Добровільного пожежного товариства – окреме об’єднання, зареєстроване у відповідному органі місцевої влади.

Найстаріша добровільна пожежна команда в Польщі з’явилася 150 років тому. Загалом у структурі Спілки добровільних пожежних товариств є 16 380 пожежних команд, у яких нараховується близько 700 тис. членів. У середньому кількість членів спілки у гміні складає 1,5–3 % від загальної кількості мешканців. Із них 70–80 % мають право брати участь у гасінні пожеж та ліквідації інших ситуацій, решта – жінки, почесні члени, молодіжні дружини. Перші добровільні пожежні команди на польській землі були зареєстровані в другій половині ХІХ ст. В сучасному вигляді Добровільне пожежне товариство Польщі виникло у 1991 р.

Добровільна пожежна частина в селі – це вісь, навколо якої крутиться життя, це частина еліти громади, яка береться за вирішення різних, складних проблем.

Крім цього, ця частина громади намагається розвиватись і формувати щось нове за підтримки, як місцевої влади, так і вищого керівництва держави.

Тут є зали, де гуляють весілля, відзначають урочисті події, проводять збори й конференції, зустрічаються друзі. При частинах є 3–5 кімнат готельного типу, які подорожні можуть винайняти за невелику платню. Пожежника з будь-якої країни тут завжди зустрінуть і безкоштовно нагодують та дадуть нічліг.

У багатьох пожежних частинах у селі є спеціальні кімнати з декількома потужними комп’ютерами та вільним доступом до Інтернету, якими можна безкоштовно користуватися.

Для популяризації свого руху Добровільне пожежне товариство щороку організовує численні масові заходи для всіх мешканців міст і сіл.

Найбільш відомий серед них – проводиться щороку 11 вересня. Під час таких заходів відбуваються покази сучасної та старовинної пожежно-рятувальної техніки, спорядження та рятувальних засобів. Кожен, і дорослий і дитина, може посидіти в кабіні машини, оглянути місто з люльки пожежного підйомника, одягнути пожежний шолом та вбрання, приміряти водолазне спорядження, подати воду на гасіння хатинки чи лісу, “охвачених вогнем”, спробувати знайти людину в задимленому середовищі, познайомитися з собаками-рятувальниками, проїхатися на пожежному квадроциклі.

Добровільне пожежне товариством Польщі здійснює випуск журналу, широкого спектру сувенірної та поліграфічної продукції для популяризації професії пожежника, забезпечує функціонування веб-сайту та Інтернет-порталу для дистанційного навчання населення правил безпеки життєдіяльності, проведення масових громадських заходів із цих питань.

Члени товариства організували оркестри духової музики та артистичні колективи, можливості яких активно використовують під час численних масових заходів, днів міст, державних свят тощо.

Для нашої країни доцільно будувати систему за аналогом Польщі, враховуючи власні територіальні особливості.

Модель розглядається комплексною, тобто система повинна функціонувати шляхом організації групи людей, які були б частиною безпеки у громаді, які мали б відповідати за інформування, самооборону локальну, муніципальну варту.

Крім цього, зазначена група людей повинна брати участь у заходах Червоного хреста і всіх можливих аспектах відносно забезпечення безпеки і відповідних компетенцій.

Це об’єднання повинно бути ядром цього всього. Також, завдяки такій організації роботи, можливо вирішувати проблеми, пов’язані з охороною кордону, забезпечення безпеки певних процесів у громаді.

Разом з тим, одним з найбільш важливих аспектів щодо організації роботи добровільних дружин, є підготовка плану управління кризовими ситуаціями, оскільки правильний алгоритм реагування у кризових ситуаціях сприятиме більш ефективній роботі добровільних дружин.

В плані описується хто, що і коли буде робити, за допомогою яких сил і ресурсів – напередодні, під час і після надзвичайної ситуації.

Тому, доречно розпочати з підготовки плану реагування, від якого і розвивати подальшу структуру діяльності добровільних дружин.