Район – один, липи – три, а от спроможних громад – дві

Минуло вже більше шести десяти років з того часу, коли ці два населені пункти мали однаковий адміністративний статус – районних центрів. Звісно, що проводити історичну паралель між сучасною реформою місцевого самоврядування та побудовою адміністративно-територіального устрою Радянського союзу є некоректним, але тут справа в іншому.

В історичному аспекті Липова Долина та Синівка пройшли досить схожий шлях, встигнувши за цей час побувати у складі не тільки Сумського регіону, а й Полтавського і Харківського.

Окремої уваги в спільній історії цих населених пунктів заслуговує той факт, що у 1935 році, коли формувався Синівський район у складі Харківської області, саме від Липоводолинського краю було виділено аж одинадцять сільрад для їх подальшого підпорядкування Синівці. Натомість, згодом, у 1957 році Синівський район вже Сумської області було ліквідовано, а сільські ради передано в підпорядкування Липоводолинського району.

Кажуть, що історія має властивість повторюватись, але, якщо в минулому вона вже розставила усі крапки над “І” в словосполученні “адміністративно-територіальна реформа”, то визначення майбутніх територіальних змін – це зовсім інша справа, яка станом на сьогодні обумовлюється такими поняттями як: децентралізація, об’єднання громад, спроможність.

Саме останній термін використовується в наш час чи не найбільше, коли мова заходить про утворення тієї чи іншої громади.

Так дійсно, спроможна об’єднана громада, а особливо у фінансовому аспекті, – це той ідеал, та програмна ціль, задля досягнення якої сьогодні проводяться державні реформи та здійснюється колосальна робота по розвитку та підвищенню ефективності місцевого самоврядування.

Фінансово спроможна ОТГ – це не просто перевищення загальної суми доходів над видатками, – це, в першу чергу, здатність та можливість як самої територіальної громади, так і її апарату управління, до постійного розвитку та удосконалення власних фінансових механізмів, ефективного та раціонального використання бюджетних ресурсів, покращення умов та збільшення можливостей для залучення інвестицій.

Детальні розрахунки потенційних бюджетів майбутніх Липоводолинської та Синівської об’єднаних громад, що представлені у цій статті, здійснено на основі даних фінансового управління Липоводолинської районної адміністрації з урахуванням не тільки положень нового бюджетного законодавства щодо збільшення джерел надходжень і розширення статей видатків, а й виходячи з умов по необхідному забезпеченню та збереженню у майбутніх ОТГ усіх тих інфраструктурних об’єктів, що зараз знаходяться на території відповідних рад.

Але необхідно зауважити, що такий підхід до формування та виконання майбутніх бюджетів об’єднаних громад є орієнтовним і не передбачає фінансування конкретних програм чи проектів, спрямованих на розвиток громади, за рахунок коштів бюджету розвитку.

Якщо громада та її керманичі будуть усвідомлювати необхідність та проводити ефективні зміни та/або фінансову оптимізацію, скажімо встановлення пільгових умов по сплаті місцевих податків для залучення інвесторів чи зменшення обсягу видатків на закупівлі за рахунок створення власного комунального підприємства, то, відповідно, і бюджет об’єднаної громади буде більш оптимізований, а використання бюджетних коштів – ефективнішим.

Досліджуючи показники відображених у цій статті розрахунків бюджетів майбутніх Липоводолинської та Синівської ОТГ, перш за все, необхідно пам’ятати, що ці показники отримані при умові забезпечення стабільного надходження коштів до бюджету, що заплановано на відповідний рік.

Тобто, кожна об’єднана громада повинна сприяти запланованому наповненню бюджету та забезпечувати в межах своїх повноважень стабільну сплату платниками відповідних податків, зборів та інших платежів. Кажучи простими словами, територіальна громада має рухатись в напрямку коштів, а не сидіти і чекати, доки їх хтось сам принесе.

Окрім того, як показує досвід, стовідсотково прорахувати видаткову частину бюджету на майбутній рік не так вже і легко.

В першу чергу, це пояснюється об’єктивною неможливістю повного передбачення та управління всіма процесами соціального та економічного життя громади. До цього також слід додати випадки, форс-мажор, аварійні ситуації та можливі техногенні катастрофи і тому подібне, оскільки зазначені обставини та необхідність усунення їх наслідків майже завжди потребують додаткової акумуляції ресурсів, у тому числі фінансових.

Також слід зауважити, що при здійсненні розрахунків представлених у цій статті бюджетів майбутніх Липоводолинської та Синівської об’єднаних територіальних громад не використовувались грошові фонди Державних програм регіонального розвитку на 2018 рік, загальний обсяг фінансування по яким становить більше 37 мільярдів гривень. Зазначені кошти, а точніше їх частина, також можуть бути залученими майбутніми ОТГ для реалізації власних проектів, тобто понад загальний розмір бюджету громади.

Підсумовуючи вищевикладене, необхідно зазначити, що представлені для ознайомлення розрахунки бюджетів майбутніх об’єднаних територіальних громад Липоводолинщини дають можливість зробити висновок про майбутню фінансову спроможність кожної з громад, як Липоводолинської, так і Синівської.

Але, при цьому, необхідно ще раз наголосити на тому, що залишатись надалі будь-якій об’єднаній громаді фінансово самодостатньою може забезпечити тільки спільна, ініціативна та кропітка робота як всієї територіальної громади, так і її апарату управління.

Для прикладу можна привести факт все з тієї ж історії Липоводолинського району. Так, у 1923 році коли Липова Долина стала районним центром Роменського округу, то в цей же час на її території було відкрито медичну дільницю, після чого, завдяки методу самооподаткування жителі Липової Долини збудували ще лікарню. У ній працював один лікар і три середніх медичних працівник.