Лідери успішних громад повинні сформувати нову політичну еліту

Сьогодні з нами своїми прогнозами ділиться Віталій Шпак, директор програм Міжнародного республіканського інституту (IRI). Пан Віталій підкреслює успіх реформи децентралізації, яка може стати у найближчому майбутньому прикладом для країн пост-рядянського простору.

У матеріалі ви знайдете багато цікавих думок про тренди та виклики, з якими зіштовхнуться громади, включаючи рекомендації для керівників муніципалітетів, як цього уникнути.

• Опишіть оптимістичний сценарій для розвитку громад України протягом 10 років? (за можливості враховуючи законодавчі, економічні, форс-мажорні, міграційні, міжнародні та інші аспекти).

Без жодного сумніву, перехід на нові принципи організації влади на місцевому рівні та збільшення повноважень місцевих органів влади, – це найкраща історія успіху і реформ України останнього десятиліття. Децентралізація заклала основи для зміни політичної культури в країні, яка складно і довго переживає наслідки тоталітарної системи врядування. Нова політична культура передбачає суттєво більший рівень свободи та відповідальності, а також нові стимули для ініціативи та пошуку креативних рішень.

Звичайно, це тільки початок. У наступні 10 років критично важливо продовжувати розвивати законодавчі основи та створювати умови для подальшого розвитку громад.

За оптимістичного сценарію, наступне десятиліття буде етапом серйозної конкуренції між громадами. Вони змагатимуться за внутрішні та зовнішні інвестиції, кваліфікованих працівників, інфраструктурні проекти тощо. Через 10 років в Україні сформується група з 40-50 сильних громад, які задаватимуть тон і управлінські рішення яких копіюватимуть інші. Це насамперед будуть ті громади, яким вдасться сформувати сильні професійні команди та знайти дієві механізми залучення місцевих мешканців до змін. Мені б хотілося, щоб це були ті громади, про які сьогодні мало що відомо.

Важливо розуміти, що успіх української системи місцевого врядування буде прикладом для наслідування для інших пост-радянських держав, в яких досі панує авторитарний устрій. Це матиме позитивний довгостроковий вплив для України також.

• Який песимістичний сценарій для громад України, який може трапитись протягом 10 років?

Основний ризик – це політичні та економічні виклики на національному та міжнародному рівнях. Протягом наступних 10 років, українці щонайменше двічі обиратимуть парламент та двічі президента. Результати цих виборів складно передбачити, але поки не можна виключати варіанту розвитку подій, при якому до влади на національному рівні прийдуть політичні сили, для яких керована вертикаль буде важливіша ніж сильні та автономні громади на місцях. Хочеться думати, що цей ризик мінімальний.

Інший політичний ризик на національному рівні полягає в надто повільних реформах, які гальмуватимуть прогресивні процеси на місцях. Насамперед, я маю на увазі подальше відкладення комплексної реформи судочинства та створення дієвих механізмів захисту прав власності. Без цих кроків, неможливо створити умови для інвестицій і розвивати малий і середній бізнес. На місцевому рівні, цілком ймовірним є сценарій перетворення громад на «удільні князівства» впливових бізнес груп (аграрних у першу чергу), які монополізують вплив на окремі громади.

• Опишіть середньостатистичну громаду України у 2031-му році (за можливості враховуючи наступні аспекти: кооперація між муніципалітетами, прозорість місцевої влади, активність мешканців, залучення зовнішніх ресурсів, міжнародна співпраця, підтримка і розвиток бізнес-активності, розвиток благодійності, місцеві партії.)

Середньстатистична громада через 10 років відремонтує основні дороги, встановить енергозберігаючі вікна у всіх установах, школах і закладах охорони здоровя, відремонтує дитячі майданчики і налагодить більш-менш ефективну систему надання публічних послуг населенню. Громади також розумітимуть свої сильні сторони та визначать кілька пріоритетних напрямків розвитку (наприклад, сільське господарство або туризм) і робитимуть кроки в цьому напрямку.

• З якими викликами зіштовхнуться громади протягом цих 10 років. Яка роль Уряду\Верховної ради і міжнародних донорів у їх вирішенні?

Окрім політичних ризиків, описаних вище, громади також шукатимуть рішення на глобальні виклики. Кілька найбільш критичних:

• Урбанізація продовжуватиметься за будь-яких обставин. Міста продовжуватимуть зростати і витягуватимуть людський капітал із громад.
• Міграція закордон посилиться і все більше людей виїжджатиме як на сезонні так і більш тривалі роботи в країни ЄС. Цей процес тільки посилиться після закінчення глобальної пандемії.
• Зміна клімату та безвідповідальне використання природних ресурсів уже відчуваються в Україні та призводять до зміщення природних зон, а в деяких регіонах гостро піднімає проблему доступу до якісної питної води.
• Недостатня якість Інтернет звязку обмежує можливості для розвитку інноваційного підприємництва і сфери послуг.
• Слабка або застаріла інфраструктура, насамперед транспортна, вимагатиме суттєвих витрат, які будуть не під силу окремим громадам.

• Які тренди чекають на громади у 2031-му? (свого час такими були ЦНАПи, дитячі і спортивні майданчики, ремонти шкіл).

Хотілося б, щоб трендами було створення нових робочих місць завдяки залученню зовнішніх і внутрішніх інвестицій, впровадження комплексних і амбітних міжрегіональних інфраструктурних проектів і здорова конкуренція між громадами за таланти і ресурси.

Думаю, громади все активніше працюватимуть з міжнародними партнерами і залучатимуть міжнародні інвестиції та кредити. Багато громад усвідомлять величезний потенціал у розвитку туризму, в тому числі міжнародного.

А найбільша мрія полягає в тому, що лідери найбільш успішних громад сформують нову політичну еліту, яка опиратиметься на підтримку населення і конкретні результати своєї роботи і не залежатимуть від олігархів.

• На що варто звернути увагу головам громад вже сьогодні, щоб бути конкурентними в перспективі 10-ти років?

Я б виділив три речі, на які варто звернути увагу вже сьогодні, і над якими вже можна почати працювати.

Перше – це питання освіти. Немає жодних очевидних причин, чому через 10 років у топ-200 найкращих шкіл України, не можуть потрапити школи з-поза обласних центрів. Уже зараз витрати на одного учня в сільській місцевості значно перевищують витрати в великих містах, а якість освіти суттєво нижча. Вирішення цієї проблеми потребує непопулярних і складних рішень, але це можливо. Я багато років прожив у Сполучених Штатах, і бачив багато прикладів, коли в невеликих містах і особливо приміських зонах школи набагато кращі ніж у містах. Досвід останнього року показує, що багато на багатьох роботах можна ефективно працювати віддалено, а це створює можливості для менших громад. Те ж саме стосується професійно-технічної освіти. Якісна освіта у партнерстві з місцевими підприємствами, яка чітко показує перспективи працевлаштування та відповідатиме потребам місцевого ринку, допоможе втримати молодь у громадах.

Друге – це важливість ведення діалогу з різними групами населення і залучення їх до розвитку громади. Переламавши пост-радянський стереотип, що все вирішується десь там у Києві, та побудувавши нову модель взаємодії з активними громадянами та місцевими бізнесами, надасть лідерам громад нові ресурси та ідеї, яких їм не вистачає для втілення амбітних планів.

Третій пріоритет полягає у комплексній роботі щодо створення робочих місць, покращення демографічної ситуації та сповільнення темпів міграції. Ці фактори є взаємопов’язані. Для їх вирішення необхідно правильно підходити до формування місцевих бюджетів, зокрема видаткової частини. Важливо чітко визначити пріоритетні сфери розвитку, вкладати в них додаткові кошти та розробляти відповідні програми. Для цього потрібно налагодити конструктивну співпрацю з місцевими депутатами.

via activitycenter