Журнал “Децентралізація” Число № 22 (2019)

Спеціальний посланник уряду Федеративної Республіки Німеччини з питань децентралізації розповідає про успіхи та невдачі об’єднаних територіальних громад в Україні, можливість припинення реформи, а також, як децентралізація створює новий тип політиків.

Професор Мільбрадт один із тих політиків, які були відповідальними у Східній Німеччині за децентралізацію та інші трансформаційні процеси

після об’єднання країни. Починаючи з 2014 року іноземні держави та міжнародні організації почали приділяти особливу увагу підтримці важливих для України реформ. “Німеччина вирішила зосередитися на децентралізації, тому що у неї є досвід успішного впровадження цієї стратегічної реформи”, – говорить професор

Мільбрадт. Під час свого останнього візиту в Україну професор Мільбрадт люб’язно погодився поділитися своїми думками щодо реформи децентралізації в Україні з VoxUkraine.

– Як ви в цілому оцінюєте прогрес реформи децентралізації в Україні?

– З 2014 року є дуже багато здобутків. Децентралізація – одна з найбільш успішних реформ в Україні, яка також, відповідно до результатів опитувань, є дуже популярною. Часто люди не підтримують реформи, тому що деякі з них є дуже болючими та мають вплив на їхній економічний стан. Однак реформа децентралізації є винятком.

– Що особливо успішного в цій реформі?

– Успішна децентралізація – це не просто передача відповідальності місцевим урядам, але й забезпечення їх відповідними фінансовими засобами для вирішення нових задач. Для місцевих урядів дуже важливо мати власні ресурси, тому що тепер вони можуть вирішувати, на що витрачати кошти. Я вважаю це дуже великим успіхом. Проте це має поєднуватися з підвищенням спроможності через об’єднання, тому що багато місцевих органів в Україні були занадто малими для справжнього самоврядування.

Переважно Україна пішла шляхом країн Східної Європи. Ми мали таку саму проблему у Східній Німеччині. Ми йшли старим комуністичним шляхом – розділяй та керуй – тому ми мали дуже малі територіальні одиниці і також потребували територіальної та функціональної реорганізації місцевих урядів, щоб створити сильне й дієздатне місцеве самоврядування.