Концепція створення міської територіальної громади “Великі Суми”. Частина 2

Проект “Великі Суми” залишається для мене пріоритетом. В ньому кожен зараз зможе віднайти для себе роль.
Вважаю, що таке об’єднання було б логічним і взаємовигідним для всіх. Така модель об’єднання дасть можливість навколишнім сільським радам вирішити проблемні питання, зокрема, освіти, охорони здоров’я, розвитку інфраструктури, транспорту.

Водночас це і набір “плюсів” для обласного центру: більше пропозицій для інвесторів, зовсім інша логістика для проектів розвитку, інший масштаб планування і пропозиції для уряду великих інфраструктурних проектів.

Перезаснування міста у форматі “Великі Суми” – на мою думку, повинно стати пріоритетом. Від цього виграють усі – в першу чергу громада, яка проживає на цій території, а в майбутньому – уся Сумська область.

Яка зараз нікому в країні не цікава, знаходиться на “периферії“, в усіх можливих значеннях цього слова. І таке об’єднання потрібно робити якнайшвидше.

Правда, за рік моя ідея не сильно просунулась вперед. Частково матеріалізувалася тільки наприкінці року у рішенні Сумської обласної ради, яка внесла зміни до Перспективного плану формування спроможних громад і до с. Піщаного додала ще села Стецьківка, Битиця та Велика Чернеччина. Умовно назву цей етап моделювання майбутньої Сумської міської ОТГ – проект #1.

Мало, але краще ніж нічого. Абсурд, але на сьогодні союзників у реалізації такого проекту я просто не знаю де шукати. Якщо мер міста, депутати міської ради, сільські голови і всі громади дійдуть такого розуміння, що разом жити буде вигідніше, ми виграємо ще й час, адже до такого об’єднання інші обласні центри переважно ще не готові. Найбільш плідно сьогодні йде дискусія щодо проекту “Великого Рівне” і Львівської агломерації.

Хоча мер Сум Олександр Лисенко і депутати міської ради повинні розуміти, що тенденції створення ОТГ на базі навколишніх сіл в 2016-2017 рр. були визначальними, і за формальними ознаками такі об’єднання Сумська облдержадміністрація не могла забороняти. І не забороняла. Процес йшов досить швидко, місто Суми вже багато втратило. Якби вчасно не зрозуміли очевидного, вже була б створена і Великочернеччинська ОТГ, і місто затиснулось би остаточно.

Я був і далі залишаюсь прихильником ідеї територіально підсилювати Нижньосироватську ОТГ Низівською і Шпилівською сільрадами Сумського району. В такому форматі громада буде значно сильнішою, зможе по ряду показників конкурувати навіть з Сумами. Там поруч аеропорт, можливість будувати навколо цього логістику, велике лісництво, амбіційний бізнес, непогані дороги. Якщо знайде амбіційного політичного лідера такого об’єднання і не побоїться ризикнути – там можна створити спроможний освітній, медичний і безпековий округи. Це важливий елемент наступного етапу моделювання – назвемо його умовно проект #2.

І західний від міста напрямок – с. Сад, с. Косівщина, які давно є спальними районами міста, отриманням послуг і сплатою податків давно прив’язані до громади міста. Трохи далі знаходяться села Терешківка, Сула, Вільми, але іншого територіально-адміністративного тяжіння, ніж до Сум там немає. До с. Сад вони приєднуватися не хочуть, навіть якби така громада і була створена. Але на мою думку, в ній немає жодної об’єктивної інфраструктурної потреби. Є сильні підводні течії – так звана “політична доцільність” й бізнес інтереси у майбутньому ринку дороговартісної землі навколо Сум, які фактично заблокували реформу на даному етапі.

Тож, питання територіального розширення міста Суми стоїть відкрито і в досить стиснутій часовій перспективі. Чинна влада міста може увійти в історію як “збирачі земель” і укрупнювачі громади, а можуть як ті, хто не зміг скористатися шансом і з ким буде асоціюватися наше відставання від інших обласних центрів. Зараз якраз така унікальна можливість почати мислити стратегічно. Хоча від них не все залежить тепер.

Потрібен ширший діалог. І розуміння секторальних перетворень в кожній громаді – освіта, охорона здоров’я, безпекові фактори, цивільний захист, а на випадок війни – і цивільна оборона.

Одними ситуативними інтересами бізнесу тут зміни не зробиш. Хочеться, щоб це розуміли люди, хто приймає політичні рішення.

І нарешті, сміливий етап моделювання – проект #3. Є ймовірність, що Нижньосироватська, Верхньосироватська та Бездриківська ОТГ так і не знайдуть своєї ідентичності. Або фінансово не витягнуть всі вимоги до секторальних реформ і створення освітніх, медичних та безпекових округів, або втратять залишки свого демографічного потенціалу. Або все разом.

В будь-якому разі, ці три ОТГ вже в 2018 році, якщо захочуть виживати, змушені будуть з містом укладати міжмуніципальні угоди, свій розвиток поєднувати з пріоритетами розвитку міста, його лікарнями, пожежними та поліцейськими станціями, бізнес-проектами та ін. І до 2025 року прийти ось до такого сценарного розвитку. Між іншим, непоганого такого сценарію:-))

Іншими точками росту навколо міста Суми стануть Степанівська, Миколаївська, Миропільська й Хотінська об’єднані територіальні громади.

На їх підтримку потрібно акумулювати наявні ресурси, планувати розвиток інфраструктури виходячи з пріоритетності їх як центрів набагато крупніших територіальних одиниць, ніж вони є на сьогодні.

На жаль, чіткої правової рамки для реалізації подібних проектів парламент довгий час не запроваджував, і тільки 16 листопада 2017 року Верховна Рада за основу прийняла законопроект №6466 “Про внесення змін до Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення”.

Цей законопроект навесні 2018 року розблокував процес формування спроможних територіальних громад навколо міст обласного значення. Він прирівняв територіальні громади міст обласного значення до спроможних об’єднаних територіальних громад та запровадив механізм добровільного приєднання громад до цих міст.

Законопроект є суто технічним, бо виправляє помилку, допущену під час прийняття закону про добровільне приєднання громад, з якого “випала” норма, що дозволяла приєднуватися громадам до міст обласного значення за спрощеною процедурою. Ця процедура у тому числі передбачає проведення виборів місцевих депутатів лише у громадах, що приєднуються.

Ця норма має прискорити приєдннаня навколишніх сіл навколо інших великих міст області – Шостки, Конотопу, Ромен, Лебедина і можливо зовсім незначний приріст територіями до Глухова та Охтирки.

Але місто Суми – приорітетний проект.

Тут зконцентрований найбільший людський і інфраструктурний потенціал, яким можна конкурувати з іншими обласними центрами в Україні.