За формою це схоже на пакт Молотова-Рібентропа

Зайду я трохи з іншого боку. Тому що нормальною мовою пояснити що відбувається ніхто не може: ні логікою політики, ні геополітики, ні мовою бізнес-угод. 

“Атмосферний” аналіз підказує, що готувався якийсь варіант Пакту про новий розподіл Європи (а можливо і світу) між двома угрупуваннями, скажімо так – терористичним і релігійним. І ми волею долі опинилися прямо у центрі цього тайфуну. Побіжний аналіз заяв, поведінки, мовчання і реакцій показував, що рішення ці два угрупування в цілому ухвалили ще давно, це було видно по формі проведення “актівних мєропріятій”. 

Щось за формою схоже на пакт Молотова-Рібентропа, де московські отримували окуповану територію + заявлений пакет завищених претензій, який міг бути активований в будь-який час для майбутнього вторгнення. Вони завжди так прописували в договорах, той же Мінськ-2, де таким чином була закладена формула “місцеві вибори-вивід військ”/або навпаки. І цим грали, поки не спровокували велику біду. Але то таке вже. 

Що отримували американці по цьому пакту не зрозуміло, ну мабуть ці відступні по рідкісноземельним мінералам. Хоча підозрюю, що і це було потрібно Трампу, щоб пізніше вже Путін гарантував їм, що ця угода буде виконуватися, але вже ним. 

Підписанням цієї угоди про Фонд – мала стати “операція прикриття”. Перша, і далеко не остання операція. Це фасад, за яким здійснювався продаж неймовірних масштабів і цинізму, про який не міг мріяти Гітлер у Мюнхені 1938 року. 

За суттю і наслідками для нас – це мали стати в кращому разі політичні й цивілізаційні обмеження зразка Фінляндії перед Росією в кінця 1944 року. США та Росія розмежовували сфери впливу в Україні, наші можливості з точки зору стратегічного маневру звужувалися драматично. Україна про$%бала свій шанс стати статусним гравцем. І увійти в мілітарну історію Європи, що для московських було б кінцем їхньої концепції війни.

Але сталося те, що сталося. Тепер прикрито у спосіб таємної змови вирішити це питання не вийде. Потрібні інструменти політики та комунікацій. 

Добре, що московські такі прогнозовані. По дорозі вони кілька разів палилися. Якщо подивитися на перспективу без емоцій, побачимо, що тепер будуть формуватися прикладні схеми по розвалу московської держави за участі європейців. Хоча вони бояться навіть думати про це зараз, все зміниться дуже скоро. 

До внутрішньої “розтяжки” керівництва України всередині країни тепер додається “розтяжка” зовнішня.

Якщо 2024 був роком фестивалів і форумів по відбудові (щоб приспати і дати ілюзію віри, але і обеззброїти) та різних стратегій розвитку (щоб активних ще чимось зайняти) з одного боку, і підривна стратегія з відсутності українського плану завершення війни з іншого. Навіть не було спроб проговорити ці варіанти з суспільством. А для чого? Є ж відбудова та стратегії відновлення. Все за класикою. Нам підсунули спокуси із “Удави і кролики” Фазіля Іскандера. Почитайте, до речі.

То в 2025 році Україна повинна стати “Спартою”, навіть якщо (скоріше всього так і станеться) буде припинення вогню і почнеться виборчий процес. Не вірити нікому, і мати “довгі руки” в усіх значеннях цього слова.