З якого часу почали ігнорувати річниці смерти Тараса Шевченка?

Сьогодні наприклад 160 років – і поважна, і кругла дата. Відзначають де не де по церквах – панахидами (зокрема у храмі Різдва Христового на Подолі), але не в громадський спосіб.

А от 1911 року 50 річниця смерти Шевченка потужно відмобілізувала українську спільноту в двох імперіях – Австрійський та Російській. Поліція Московщини збилася з ніг, арештовуючи студентів по всій Імперії – за участь у маніфестаціях на честь вже тоді меґа-відомого українця.

60 річниця загубилася у війні – 1921 ще ніхто не знав кому належатиме Україна, а персона Шевченка для комуністів була як мінімум контроверсійною.

70, 80, 90 річниця смерти Шевченка теж потонула у війнах за Україну – в часи Голодомору, у Другій Світовій та відчайдушної боротьби переляканого СССР із УПА.

А от 100 річницю з дня смерти Шевченка Москва перетворила на небачене за все існування СССР шоу. З одного боку цю дату червоні московити використали для демонстрації стабільного окупаційного режиму в Україні . І навіть експорту совєтізму у всі кінці світу – під маркою конференцій і перекладів мовами світу “поета-демократа”.

Проте справжня причина цього збудження була ось ця:

У США “у вересні 1960-го за ініціативою Льва Добрянського було створено Комітет пам’ятника Шевченка. Його очолили президент Головної ради наукових товариств імені Шевченка Роман Смаль-Стоцький. …До справи долучилися також республіканці сенатор Джекоб Джевітс та конгресмен Елвін Бентлі.

У червні 1960 року резолюцію одностайно схвалила палата представників, а в серпні, напередодні закінчення сесії Конгресу, також одноголосно — сенат. 13 вересня її скріпив підписом президент Дуайт Ейзенхауер, і вона набула чинності як публічний закон 86-749…”

Чи вдалося приборкати цю небезпеку московитам? До певної міри. Бо забалакуючи мертвого Шевченка, вони відкривали “вікна” для живих українців під окупацією. Легальне й потужне відзначення 100 річчя злісного ворога Московщини гикнулося їм неодноразово. А памятник Шевченку у Вашингтоні таки відкрили – на 150 річницю з дня його народження.

Звісно, ніхто більше не згадував ні 110 річницю, ні 120 в ссср. І навіть 150-та пройшла тихо в часи Януковича 2011. Тихо і зараз – на 160-ту.

Тихо… Тихо? Ну ну…