Повернення до кордонів 91 року. Кордонів 91 року X-го сторіччя

Московити намагаються затягувати переговори, базікаючи, що надавати гарантії безпеки має Росія.

Думаю, нам варто підхопити цю ідею. Адже дійсно: хто як не росія має давати людству гарантії, що від неї не виходить небезпека?

Але гарантії безпеки від росії це значно ширше поняття за якісь косметичні домовленості. Навіть, коли внаслідок розгрому російської економіки санкціями московські еліти дозріють і вирішать прибрати путіна і провернути трюк Горбачова з Перестройкою і засудженням “путінізма” – це не обмане нікого, хто розбирається, що таке росія. 

Ленін з Сталіним засудили царизм, Хрущов – сталінізм, а Єльцин – комунізм. Це зробило світ безпечнішим від Росії? 

Ні. 

Бо питання про безпечність від Росії нероздільно пов’язані з майбутнім улаштуванням пост-російського простору, а не косметичними змінами чи тим більше папірцями. 

Російське суспільство, яке на зовнішній арені чомусь сприймають як моноетнічний народ “рускіє” (Russians), в дійсності – конгломерат різних племен і народів. Ці племена і народи перебувають на різному рівні розвитку навіть порівняно одне з одним. Наприклад, татари в Татарстані вже 1000 років тому здобули власну державність (Волзька Булгарія), боронили незалежність від Золотої Орди, а потім Московії (аж до геноциду Казані 1552 року). А місцеве населення Кубані є нащадками козаків з України. Тому Краснодарський край і Татарстан нині за всіма показниками вищі за середній російський регіон.

Але керують Росією не з Краснодару чи Казані, а московити з Залісся — плем’я, яке найпізніше в Європі вийшло з кам’яної доби. Відсталі первісні племена можуть дуже швидко перейняти джинси і жувачку, назвати вождів модно «президентами», користуватися інтернетом і навіть вбити кілька космонавтів, які згорять в атмосфері, бо вождь хотів обігнати американців в космосі. Вони вміють копіювати зовнішню мішуру, щоб вражати західних гостей чєбурєкамі, самоварамі і нєбоскрьобамі Москва-Сіті. Але глибинно на рівні моралі вони залишаються племенем людожерів.

Тому для росії нормально миттєво перейти до Бучі, влаштувати Оленівку, відрізати голови, катувати й убивати полонених. 

Це не “збій системи” чи “помилка війни”, це — моральний рівень розвитку племен Залісся. 

Тому, так само, як деякі первісні племена Папуа ще в 20-му столітті вірили, що, з’ївши мозок ворога, успадковують його силу, так і у Московії мораль досі людожерська: вбити Україну, щоб “успадкувати” Київську історію. 

Велика помилка західного мислення – переносити свій менталітет на опонента. Тому у світі повно віруючих у високу культуру росії, в басні, що путін це просто таке “збочення”, а так, рускіє хароші і сповідують ту ж сучасну мораль, що й світ – гуманізм і верховенство права, лише прибрати злу кремлівську хунту. 

Але чомусь мало хто вміє робити висновки навіть з того, що лежить на поверхні: на рашці “буржуї”, “гуманісти”, “вшиві інтелігенти”, “лібєрашки”, “дєрьмократи”, “майдануті” це – матюки століттями. 

Мораль сучасних людей серед них не просто ще не зародилася — ні, вони знають її, просто опльовувати її це усвідомлений вибір руского міра. 

Більше того, носіям сучасної моралі дикі рускімірци не тільки придумають образливі прізвиська, а цілеспрямовано вистежують і вбивають. Наприклад, Олександр Литвиненко: щойно він перекинувся із моралі людожерів, що підривають будинки, у мораль світлих людей, які виступають проти підривів, колишні колеги його тут же вистежили, отруїли, щоб мучився, а вбивцю зробили депутатом державної думи. На росії не захоплюються Пеньковським — людина ціною влансого життя усвідомленно зупинив Карибську ядерну кризу, передавши США дані про ядерний блеф Хрущова! Але плем’я московитів таких зневажає, сприймає за зрадників і показово спалює на вогнищах.

Все це не філософія, а математика. Це конкретна модель, яка дозволяє легко прогнозувати майбутнє.

Навіть, якщо путіна вдастся сковирнути, це не стане Game Over. Відсутність твердих моральних норм у цілого суспільства неминуче через 10 років приведе до нового дикуна з кісткою в носі. 

—-

Тому будь-яка розмова про “гарантії безпеки від росії” має вестися навколо згоди народів росії на внутрішню трансформацію.

Ця трансформація означає наступне: 

• Рішуча відмова російських племен від керівної ролі “руского міра”. На росії мають бути розгромлені імперці, комуністи і носії “руского міра”, бо всі ці рускіє гіркіни, дугіни і латиніни не дозволять суспільству жодної трансформації. Народи росії мають послати Москву з її рускім міром і відмовитися визнавати Москву за столицю. У правильної росії має стати багато столиць – по столиці на кожний суб’єкт федерації.
• Народи росії мають відстоювати всі патріотизми, а не лише рускій патріотизм. Так звані “суб’єкти федерації” мають перетворитися з колоніальних адміністрацій на національні доми кожного з цих народів. Кожний з народів повинен мати власний демократично обраний уряд, власну поліцію, спецслужби, армію, культурну політику, економіку, ресурси, зовнішні зв’язки, освіту і власний медіа-простір.
• Ці народи можуть об’єднатися в союз, якщо їм захочеться. Як об’єднані Польща, Німеччина і Португалія у Євросоюзі. Але при цьому зберігати за собою всі суверенні права. Це унеможливить легке використання кожного з подібних демократичних народів для чергової авантюри хана, що вирішив зібрати Орду. 

Лише при виконанні цих кроків світ міг би стати частково впевненим, що пост-російський простір перестав бути небезпечним, що черговий вождь з кісткою в носі не взірве всіх в ядерний пепел. Тільки такі “гарантії безпеки” від Росії не будуть пустим звуком.

Але цієї моделі неможливо досягти домовленостями з вождем з кісткою у носі, елітами з кістками в носі, угодами з племенами з кістками в носі і поступками кісткам в носі. Світу треба нормальна доктрина і план щодо росії. Спершу розгромити кістки в носах санкціями і зброєю для України, бо це дешевше. А потім розмовляти про гарантії. 

Росія хоче говорити про гарантії безпеки, які вона може надати людству. 

Давайте приймемо цю дискусію.

Ми маємо не тішити себе після перемоги дитячими надіями на “рів з крокодилами” між нами і рф, а вже зараз мати чітку картину того, що ми маємо зробити з пост-російським простором. 

А зробити ми маємо багато нових цивілізованих держав і НАТО до Уралу. 

Без трансформації цієї дикої території в цивілізований простір історичне коло буде провертатися знову і знову, як це відбувається останні 2 тисячі років: племена на схід від наших кордонів після кожної руйнівної поразки знову об’єднуються у інший воєнний союз під новою назвою і знову кидаються на Європу. 

Цей грандіозний і тому непомітний впродовж життя людини історичний процес мають враховувати всі, хто виношує якісь плани щодо “росії”. 

Щоб ворога перемогти, треба ворога вивчати і знати краще за самого себе. 

Сучасник бачить “Росію” в тому вигляді, який йому підсовує путін з дугіним: як державу, як цивілізаційну і культурну спільноту утворену народом “расіянє”. 

Це брехня. 

Так звана “Росія” глибинно за всіма ознаками це той самий Половецький союз, та сама Золота орда і ті самі багатоплемінні об’єднання попередніх епох. Це – багатоплемінний кочовий союз без спільної ідентичності. Брак ідентичності у ньому наявний навіть у державотворчого племені (московитів), яке заповнює цей брак виводячи власну ідентичність від сусіднього народу (українців). За морально-етичною системою координат це об’єднання – відстале, це – носії первісних моральних норм і правил (“хто перший встав – того і тапки”, “єслі би нє укралі ми, укралі би солдати НАТО”, “цель оправдиваєт срєдства” і т.п). Із відсталої моралі витікає агресивна політика і політична орієнтація на захоплення чужого. Простіше: психологія дикого кочовика. 

І вже з цієї психології кочовика, яка домінує на всьому просторі від Донецька до Владивостока, витікає кочова військово-політична доктрина цього простору (“дійти до останнього моря”, влаштувати “світову революцію” і “наші танки у Ла-Манша”). 

Треба враховувати рівень моралі ворога. Без розуміння, що ти маєш справу з хитрим дикуном, який прикидається, щоб тебе обманути, всі найкращі проекти прищепити противнику демократію після поразки чи права людини будуть упиратися в елементарну відсутність поняття добра і зла у аборигенів, а отже неможливість з їхнього боку обрати цивілізований шлях потрібний нам. 

Що хан Баян, що хан Котян, що хан Батий, Ленін чи ПутЯн об’єднували ці племена не навколо ідей гуманізму і щастя для всіх. Вони збивали їх у зграю навколо ідеї “вмєстє ми сіла – гойда грабіть!”. Всі перераховані знову і знову намагалися зруйнувати першу державу на шляху із їхнього Степу в Європу (Україну), а далі, увібравши наш ресурс в свій військовий племінний союз, кинутися на Європу. Це повторюється із століття у століття, один і той самий сценарій. Це повториться знову, якщо нанести Москві поразку, але кинути пост-російський простір напризволяще. 

Щоб розірвати цей нескінченний день сурка, Україна і союзники зобов’язані не тільки нанести військову поразку цьому військовому об’єднанню, захистивши Україну. 

Племена Великого Степу мають отримати наочний урок, як німці після розгрому нацизму – шкідливості ідеї вище. Їх треба змусити прийти до усвідомлення, що дику мораль і бажання пограбіть стіралкі прийняли, нємножко поубівать і показать сілу спробували, але отримали історичний розгром. Усвідомлення цього взаємозв’язку народить на цих територіях велику кількість сильних ідеологічних послідовників, які отримають великі моральні сили протистояти будь-якому новому відродженню імперії. 

Лише в купі з вибудуванням більш вищої і розвинутої системи морально-етичних координат у цих народів руйнування Московської орди дасть результат на століття. 

Без вторгнення на пост-російський простір ідей сучасної цивілізації, без відсікання того населення від первісних ідей дикунів, які ревниво оберігають його від “тлєтворних вліяній запада”, ця військова перемога над Москвою приведе лише до тимчасового результату і до перезбірки цих племен, як це сталося після поразок у Кримській війні, у 1-й світовій і у Холодній війнах. 

Цивілізований світ має допомогти цьому населенню розбудувати власні цивілізовані держави, які забезпечать його всебічний розвиток. І упевнитись, що більше ніколи не буде відкату назад. 

І от лише тоді на цій території з’явиться запит на демократію, якого немає зараз. 

А без активних дій цивілізованого світу на території тубільців, навіть після розвалу Орди і навіть після знищення Москви (дай Боже) через якийсь час ідеологічний центр цієї кочової ідеології, перекочує в нове місце – в Пітєр чи Грозний. 

У тому ж 14-15 ст. Золота Орда розпалася і ставка хана з колишніми ординськими елітами із Сарая за пару століть просто перетікла у Москву. І нова ставка хана перейняла стару доктрину монголів (тодішніх гіркіних і дугіних) і стала продовжувачем старої кочової ідеї. У 16 ст. Москва для цього замаскувалася під православну державу, у 18 ст. під європейську імперію, у 20 ст. маскувалася за європейською ідеєю “соціалізму-комунізму”, а в останні десятиліття – під “альтернативний США економічний полюс” з ідеєю “економічного партнерства від Лісабона до Сахаліна”. 

Нанісши попередні поразки орді світ дозволив ординським елітам зберегти під контролем території і десятки мільйонів населення. І обманутий Джордж Буш старший в 1990 році просив у Києві Верховну Раду не відділятися від совка, а США в 90-х цим істотам ще й слали гуманітарні “ніжки Буша”, бо дозволили оркам обманути себе обіцянками взяти курс на демократизацію – лише б не розділяли росію (орду) і не позбавили ставку хана влади над колишніми територіями. 

Тому цього разу цивілізований світ має рішуче відкинути будь-яку віру оркам, які підняли лапки і крутитимуть хвостом. Це – небезпечна брехня кочовика, який хоче тебе приспати, а потім все одно вбити і вкрасти стіралку. 

Цього разу потрібно рішуче приступити до трансформації цього простору. 

Ми вже переконали світ у небезпечності дикунів. Наші загиблі воїни, наші закатовані і вбиті мученики, знищені міста – своєю жертвою ми допомогли Заходу відкрити очі. Ми переконали західний світ, що українська “формула миру” це воєнно-політичний розгром Москви. 

Але після поразки Москви треба переконати світ у українській “формулі ВІЧНОГО миру”.

А “формула вічного миру” від України має бути проста:

•  Воєнна поразка Москви, розгром багатосотрічної доктрини кочовиків. 
•  Демосковізація, демілітаризація, денуклеаризація колишньої росії. 
•  Покарання населення через відшкодування завданих збитків. Населення пост-російського простору має засвоїти урок, причини поразки і біля своїх вогнищ постановити якісний перехід до цивілізованої моралі. 
•  Москва має бути позбавлена всіх ресурсів, які вона захопила у народів росії. 
•  Свобода всім окупованим народам. “Геть від Москви!” для всіх народів Московії. 
•  Замість “єдіной росії” – міста-держави. Пояс безпеки – БелНР, КурНР, КубНР, БрНР. Кавказ має бути вільним. Маємо відновити Військо Донське і встановити з ним військовий союз. Кого підтримувати збройно так це незалежність Татарстану. Незалежний Татарстан – гарантія неповернення під контроль Москви територій за Уралом. 
•  Всі ресурси цих народів – в користування цим народам для забезпечення стійкого цивілізованого шляху розвитку їх держав.
•  Переслідування ідеологів рашизму, недопущення відродження нео-імперської ідеології в будь-яких формах і нових місцях. 
•  Міжнародна коаліція на підтримку цивілізованого розвитку нових країн пост-російського простору. Не ми маємо їх пасти і самі стати імперією замість них. НАТО і ЄС до Уралу в наступні 50 років.

На картинці план нової залізниці, яку Китай планує побудувати для доставки своїх товарів у Європу. Ми – на обочині майбутнього торгівельного шляху. 

Тому, думаю, всім зрозуміло чому ось той місток між східними кордонами України і західними кордонами Казахстану в перспективі зобов’язаний перейти під наш контроль?