“Ми боротимемось до останньої краплі крові, але наша перемога не буде фіналом”, – Залужний

Захоплення всіх західних військових колег Залужним і ЗСУ могло б дивувати: невже генерал Петреус, який розгромив армію Ірака – менший полководець?
Та насправді це захоплення логічне.
Залужний керує битвами, рівень відповідальності за які не звалювався ні на кого із його сучасників. Навіть “Буря в пустелі” і розгром Іраку американцями в 2004-му не порівняні з тим, що зараз роблять ЗСУ проти набагато більш потужного ворога.

Американський Тайм зазначає, що генерал Залужний вже увійшов в історію України. Але, думаю, більше: Залужний вже увійшов в історію світу. І захоплення американців, британців, австралійців, впродовж останніх 6 місяців, іноземних полковників і генералів рівня, не багато, не мало, командувача військ США в Європі, і всіх військових експертів світу вже зараз підтверджує: постать Залужного для Заходу це постать рівня Ейзенхауера.
Постать, яка уособила відсіч злу.

“Ми боротимемось до останньої краплі крові, але наша перемога не буде фіналом.” – Залужний.

Починається стаття з набившого вже оскомину самопіару Єрмачка: він повідомив журналістам Тайм, що це йому ми маємо завдячувати за пропозицію Зеленському призначити Залужного Головнокомандувачем.
В іншому інтерв’ю мало не сам Арестович запропонував Зеленському кандидатуру Залужного, “з яким вони навчалися в одному інституті”, а ще в іншому інтерв’ю Зеленський сам вподобав генерала після якоїсь чергової доповіді.
Кому ми і маємо завдячувати за призначення Залужного це самому Залужному.

Не має нас вводити в оману і радість зелених з приводу слів Залужного для видання, що вони готувалися до відбиття нападу.

Залужний готувався.
Держава не готувалася.
Те, що Залужний і генерали в командуванні ЗСУ робили все, що від них залежало, не викликає сумнівів.
Але військові воюють тим, що їм дала держава.
Тому снаряди 152-мм закінчилися в нас вже на 2-й місяць вторгнення. Не покрили б західні поставки дефіцит снарядів і прівєт. 98 ракет до Вільхи-М, які “я сьогодні на війні не застосовую… Я вам перерахував, що мені дайте в першу чергу. Потім, давайте “Вільху”!”(с)Хомчак – вистріляні за декілька залпів. Нептунів на початок війни не було взагалі. Бо хтось штучно пересунув терміни здачі на 2-й квартал 2022 року. Тому наш військовий на Зміїному змушений був посилати рускій корабль матом і махати йому кулаком, а втопити його не було чим.
Тобто ось він – факт: військовий морально був готовий і готувався, але зброї йому Зеленський не дав.

Звісно, впевнений, що генерала Залужного ображає, коли ми стрижемо всіх під одну мірку, що “вони не готувалися”. Бо він-то готувався, як міг.

2. Тайм: “Генерал уважав вторгнення Росії лише питанням часу.
На відміну від Зеленського, який скептично ставився до даних розвідки США про неминучість масованого вторгнення Росії, Залужний належав до тієї частини українських офіцерів, які розглядали це лише як питання часу, пише TIME. Він почав здійснювати важливі зміни в армії України вже за кілька тижнів після того, як обійняв посаду головнокомандувача ЗСУ. Генерал дозволив офіцерам на лінії фронту (тоді ще в зоні ООС) відкривати вогонь у відповідь на атаки Росії «з будь-якої доступної зброї», без дозволу старшого командування. «Нам потрібно було збити їхнє бажання атакувати, — пояснює Залужний. — Нам треба було показати зуби».”

Пам’ятаєте, як через відсутність таких наказів загинув морпіх Ярослав Журавель? Тоді не було того, хто зміг не чекаючи наказу згори проявити ініціативу і організувати пошукову операцію. А не було такої ініціативи, бо ініціативу в армії прямим наказом заборонив Хомчак. З подачі Зеленського і Єрмака, які хотіли помиритися з ворогом.

3. “Залужний досконально вивчив доктрину армії РФ задовго до масштабної війни
У розмові з TIME Валерій Залужний розповів, що добре знає т.зв. «доктрину Герасимова» і прочитав «усе, що будь-коли писав» про ведення сучасної війни Валерій Герасимов, нинішній начальник Генерального штабу Збройних сил РФ. Залужний дав зрозуміти американським журналістам, що чекав від армії Герасимова набагато більшого у війні проти України.”(с)

Тепер вони всі – від Данілова до Рєзнікова – липнуть до Залужного, що раз Залужний розосереджував війська по країні і виставляв макети, то значить готувався і Данілов зі своїм чорним семафором.

5. «Запах війни ні з чим не сплутаєш»: які хитрощі вдалися ЗСУ до нападу РФ
Залужний також розповів, як українські воєначальники готувалися до російського вторгнення незадовго до нього: вони передислокували й замаскували військову техніку, вивели війська й озброєння з баз, переміщуючи їх країною. Такі маневри стосувалися літаків, танків, бронетехніки, а також зенітних батарей, які були критично важливими для України, щоб зберегти контроль над своїм небом. «Запах війни ні з чим не сплутаєш, і він уже висів у повітрі», — каже Залужний. Проте деталі своєї стратегії Залужний тримав у секреті. «Я боявся, що ми втратимо елемент несподіванки, — каже він. — Нам було необхідно, щоб противник думав, що всі ми дислоковані на своїх звичайних базах, куримо травку, дивимося телевізор і постимо у Facebook».

Залужний використав проти ворога навіть розслаблену видуху нашої влади. Просто красень.

6. “На початку вторгнення РФ Залужний поставив ЗСУ дві мети
Коли вранці 24 лютого армія РФ вторглася на українську землю, генерал Залужний мав дві стратегічні цілі оборони України, пише TIME.

Перша — утримати столицю. «Ми не могли дозволити, щоб Київ впав», — сказав в інтерв’ю командувач ЗСУ.

Друга — зробити так, щоб ворог утрачав під час наступу якнайбільше сил. «На решті інших напрямків нам потрібно було змусити їх [росіян] пролити свою кров, навіть якщо на окремих ділянках це означало б утратити території», — пояснює Залужний. Іншими словами, пояснюють журналісти TIME, ціль полягала в тому, щоб дозволити росіянам просунутися вперед, а потім знищити їхні передові колони та тилові лінії постачання. До шостого дня вторгнення командувач ЗСУ дійшов висновку, що така тактика працює. Росіяни не змогли захопити аеропорти навколо Києва, проте просунулися досить глибоко, щоб лінії постачання військ РФ залишилися вразливими, а дефіцит припасів став проблемою для армії окупантів.

При цьому Залужний зазначає, що був здивований грубими прорахунками російського командування. Коли ворог спочатку зустрів зненацька сильний опір ЗСУ, а потім почав утрачати можливість передавати постачання передовим військам, то не робив спроб відступити або змінити підхід до атак. «Вони просто гнали своїх солдатів на бійню, — каже Залужний. — Вони обрали той сценарій, який мені найбільше підходив».”(с)

Всі ці пресловуті доктріни муму-герасіма, які журналісти колись розпіарили наче якусь неймовірну сучасну військову думку – це просто частина військової теорії вторгнення відома з часів Сунь-Цзи. Засилати шпигунів перед вторгненням, руйнувати ворога зсеридини це лише частина стратегії, яку вузьколобий герасім, шойгу і сам геній всі часів і народів путін, підняли на щити, забувши інші частини теорії, там, де про підгтовку власних сил.
В результаті часткова доктрина герасіма-путіна і спрацювала частково. Щось десь захопили, але доктрина Залужного змусить втратити все. Включно із їхньою недо-країною.

7. “Командувач ЗСУ відмовився евакуюватися «у безпечне місце»
Про це TIME розповів Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів армії США. Американський колега Залужного визнає, що у перші тижні війни був вражений, побачивши, як стоїчно тримаються українці. У той період Міллі запитував Залужного, чи не планує він евакуюватися у безпечніше місце. «Я сказав йому: „Я вас не розумію“, — каже Залужний. — Для мене війна розпочалася 2014 року… Я не тікав тоді й не збираюся тікати зараз».”

8. Зеленський і Залужний: що має знати про війну президент
Залужний знав, що Зеленський ніколи не служив в армії, але й не мав наміру «навчати його тактичних тонкощів ведення війни», пише видання. Цієї думки він дотримується й досі.
«Йому [президенту] потрібно розбиратися у військовій справі не більше, ніж у медицині чи будівництві мостів», — каже Залужний. На його подив, Зеленський із цим, здається, погодився. «Це виявилося однією з найсильніших рис [Зеленського]», — говорить Олексій Мельник, колишній помічник міністра оборони України. Він дозволив своїм генералам «правити балом без прямого втручання у військові справи», констатує TIME.

А ось це істинна правда. Зеленський зробив єдину і найбільш вдалу річ у своєму житті президента: не ліз керувати військовими.
Це дійсно велика заслуга. Це дійсно вчинок, який характеризує справжнього державного діяча. Розуміти свою некомпетентність.

Лише два рази він відступив від цього і наслідки були фатальними: коли приперся в Лисичанськ з розповідями “стоять до конца”, “в Северодонецьку вирішується доля Донбасу!”. Після цього ЗСУ, стали виконувати політичну вказівку, утримували місто у безнадійній ситуації, і відступили на тиждень-два пізніше того, як це пропонували генерали. І ворог на наших плечах захопив ще й Лисичанськ.
А другий раз – це очевидно теж його наказ спецназу Буданова провести операцію по захопленню Зміїного, який обернувся загибеллю багатьох підготовлених спеціалістів. А острів потім звільнили нормально продуманною операцією з залученням арти, ракетних військ і авіації.
Обидва рази, коли Зеленський ліз керувати війною, результат печальний. Запам’ятайте мій прогноз: колись випливе, що і провал операцій цих багато в чому відбувся через те, що ворог про них дізнався заздалегідь – прямо з офісу зелені.

В іншому, те, що Зеленський не викаблучувався, не корчив із себе стратега – абсолютно правильне рішення Зеленського.
Чувак, ти вже раз спробував побути військовим стратегом – коли вирішив ігнорувати попередження розвідок і допустив стратегічну недооцінку ворога з “шашликами” і “війна закінчилася в моїй голові”. Результат всі побачили. Більше не лізь.

10. “Генерал у футболці та шортах і його почуття гумору
У своїй публікації TIME додає окремі штрихи до характеру генерала, який керує армією України у найважчій і найдоленоснішій для неї війні. Видання зазначає, що його легко недооцінити: коли Залужний може дозволити собі не одягати форму, він «надає перевагу футболкам і шортам, які відповідають його легкому почуттю гумору».

Журнал також зазначає, що незважаючи на свій нинішній образ амбітного й наполегливого воєначальника, до приходу на посаду головнокомандувача ЗСУ Залужний мав іще й імідж командира з бешкетним характером, який славився більше своїми жартами, аніж дисциплінарними стягненнями.”

——————————
Залужний – просто втілення хрестоматійного українця. Веселий, прикольний, кмітливий. При цьому скромний, не лізе у софіти, не вдає із себе образ зіркового полководця, а уступає цю роль іншим (коміку-актору). Наполегливий, завзятий, сміливий і безстрашний. До пори до часу він прикидається простаком, а потім дивує світ.
Ось з кого всім нам брати приклад.