“Chilcot Checklist” не дасть Великій Британії відправити війська в Україну

Дуже цінний для України аналітичний матеріал від британського безпекового аналітичного центру RUSI – Royal United Services Institute for Defence and Security Studies. Про те, як британський політичний клас приймає рішення про використання експедиційних військових сил в Україні.

Використовується алгоритм під назвою “контрольний список Чілкота”, за іменем Джона Чілкота, який очолював розслідування причин війни в Іраку 2003 року, і який прийшов до висновку, що участь у війні не відповідала британським інтересам.

І роблять висновок, що чесна відповідь на 10 поставлених запитань свідчить про те, що дану місію краще було б не розпочинати. Британці мають більш-менш чіткі відповіді на перші 2 запитання, по 3 і 4 – йде активне обговорення, а решта 6 – просто поза межами оцінки на сьогоднішній день.

Найбільший ризик полягає в тому, що Уряду Його Величності у 2025 році доведеться підписатися на безстрокові зобов’язання. “Незважаючи на те, що ситуація в Україні не зовсім аналогічна, 28 500 військових США все ще дислокуються в Республіці Корея – через 72 роки після підписання подібного перемир’я”.

Прем’єр-міністр Кім Стармер просить парламент – і своїх партнерів в ЄС – зробити “безпрецедентний стрибок віри”. А “наслідки можливого провалу місії були б фатальними для всієї європейської безпеки”.

Мінімальним внеском для Великобританії може бути відправка з’єднання на рівні бригади в 5 000 чол. з часткою засобів командування та управління, розвідки, спостереження та рекогносцировки, а також матеріально-технічного забезпечення. Але для підтримки цих сил знадобиться 15 000 тис військових (одна бригада – на театрі бойових дій, одна – на відновленні, ще одна – на тренуванні). Це 20% загальної чисельності британської армії та приблизно 50% польової армії. Залучення цих сил до операції відкритого типу означало б остаточне вилучення цих військ із бойового порядку британської армії.

Таким чином, це ставить б під загрозу стратегію Сполученого Королівства “НАТО перш за все” та зобов’язання бути стратегічним резервом Альянсу.

Більше того, справа не лише в чисельності – ці сили не будуть миротворчими. Їм потрібен повний комплект важкої військової техніки, щоб стримувати російські атаки, і, якщо потрібно, боротися з російськими силами в Україні.

До політичних ризиків автори відносять і потенційну перемогу Ле Пен на президентських виборах-2027 у Франції, що може призвести до виводу французького контингенту з місії в Україні, що стало б фатальним. І це те, що президент Макрон не може гарантувати, незалежно від того, на що він готовий сьогодні.

Ще однією загрозою британці бачать, що “ворог отримує право голосу“. Якщо зараз Велика Британія може вести абсолютно гнучку у своїх інтересах міжнародну політику, то розміщення статичних британських сухопутних сил (поза дією Статті 5 НАТО) дає Путіну “солодку” можливість послабити Альянс.

“Це що завгодно, але не стримуючий фактор. Він використовуватиме всі важелі своїх військових і спецслужб, щоб підірвати операцію, не маючи змоги європейців відповісти через страх ескалації”.