ЦРУ попереджає про атаку російських безпілотників на Іспанію, Францію та Італію

Росія готує дронові атаки в Європі, але цього разу зосередиться на країнах Середземномор’я, повідомляє, за даними газети El Mundo, Центральне розвідувальне управління США (ЦРУ). Уряди Іспанії, Франції та Італії попередили про можливий російський напад на їхню територію, зазначає газета.

Вони будуть використовувати дрони, запущені з моря, приховані в контейнері на кораблі. “Це зовсім не складно“, – сказав газеті джерело, близьке до міністерства оборони Литви. Литва, як і інші європейські країни, отримала цю інформацію після поїздки директора ЦРУ Джона Раткліффа до Москви 25 серпня 2026 року.

Причиною, чому Москва могла б атакувати одну з цих трьох країн, згідно з El Mundo, є те, що у всіх трьох країнах у 2027 році відбудуться вибори: у Франції — президентські, а в Іспанії та Італії — парламентські. Атака, за словами газети, могла б викликати страх у громадськості та посилити втомленість від війни на Україні, яку радикальні партії, часто близькі до Москви, могли б використати на свою користь. Наприклад, вже сьогодні у Франції лунають думки, що підтримують інтереси Кремля, а лівий кандидат Жан-Люк Меланшон зв’язує зростаючу російську загрозу в Європі з українськими атаками глибоко в Росії. З 2022 року Україна, за допомогою Заходу, протистоїть російській збройній агресії.

Литовська влада тепер навіть знає, який тип безпілотника росіяни могли б використати проти
Іспанії, Франції та Італії. Це була б “Гербера”: приблизно два метри завдовжки, з розмахом крил 2,5 метра, вагою до 18 кілограмів, зі швидкістю близько 160 кілометрів на годину та заявленою максимальною дальністю польоту 600 кілометрів, яка завжди залежить від корисного навантаження вибухової речовини та інших змінних, таких як вітер. Торговельне судно може перевозити кілька таких безпілотників, і їх можна запускати набагато легше, ніж “Шахед” чи “Герань”, які значно більші.

Запущений з відстані 200 або 300 кілометрів від берега, політ триватиме приблизно від однієї години п’ятнадцяти хвилин до двох годин, залежно від фактичної швидкості. Його невелике корисне навантаження не зруйнує великий об’єкт, але може спричинити пожежу, пошкодити відкрите обладнання або тимчасово закрити порт чи аеропорт. Очікуваний ефект може бути політичним та економічним, а також матеріальним.

За даними джерел, знайомих з попередженням, уряди Іспанії, Франції та Італії також були поінформовані про те, що Росія готує можливу операцію з використанням безпілотників проти однієї з цих країн. Це попередження збігається з винятковою реакцією
Еммануеля Макрона : після скликання Ради оборони 16 вересня 2026 року він через два дні викликав до Єлисейського палацу лідерів усіх партій та кандидатів у президенти 2027 року.

Кілька консультованих аналітиків у галузі оборони підтвердили, що їм відомо про звіт ЦРУ, який поширився серед європейських міністерств закордонних справ, звіт, який дуже точно описує напад і якому французи надали значну довіру.

Кір Джайлз, британський аналітик, що спеціалізується на російській військовій стратегії та працював у Британській академії оборони, попереджає, що відстань Іспанії від російського кордону не гарантує її безпеки.

“Цілью будуть не обов’язково країни на передовій. Ціль буде там, де найслабше місце Європи”, – стверджує він. Серед потенційних вразливостей він називає «такі країни, як Велика Британія чи Іспанія, які не інвестували в інтегровані системи протиповітряної та протиракетної оборони, адекватні російській загрозі“.

Головною метою операції з використанням “Гербер”, скинутих з торгового судна, не повинно бути спричинення масштабних руйнувань. З вибуховим вантажем близько чотирьох-п’яти кілограмів, цей пристрій корисніший для закриття аеропорту, підпалу, польоту над військовою базою або демонстрації того, що Росія може дістатися до європейського тилу.

“Росія спостерігає, де будь-які дії матимуть найбільший вплив через брак стійкості, цивільної оборони та політичної нестабільності“, — каже Джайлз. Вибір цілі, пояснює він, базується на “рівнянні, яке постійно змінюється“: Москва розраховує, де вона може досягти найбільшого результату з тими ризиками та ресурсами, які вона готова взяти на себе.

Ідею морського запуску проти НАТО вже пропонував український ЗМІ Defense Express рівно рік тому: “Гербери”, що перевозилися на танкерах зі складу “флоту-привида”, запускалися катапультами з міжнародних вод. “Російська Федерація вже практикувала запуск безпілотних літальних апаратів з кораблів. Наприклад, у 2020 році ZALA (російський виробник дронів, пов’язаний зі збройовим консорціумом “Калашников”) провела демонстраційні пуски, запускаючи дрони з рухомого судна”.

У жовтні 2024 року ці експерименти були відновлені з практично стаціонарної морської платформи. Окрім маневрів, на Балтійському морі вже виникла паніка: у лютому шведський військово-морський підрозділ виявив безпілотник, що злітав з російського судна радіорозвідки “Жигулівськ” у протоці Ересунн. Швеція заглушила пристрій і класифікувала політ як порушення свого повітряного простору. У той час французький авіаносець “Шарль де Голль” перебував у Мальме: безпілотник залишався на відстані понад 10 кілометрів і не був ідентифікований. А 14 вересня російський військовий корабель випустив дві аварійні ракети по датському військовому гелікоптеру, який здійснював планове спостереження в міжнародних водах Балтійського моря.

У російських військових колах південний середземноморський фланг вже представляється як потенційний напрямок для загрози Франції, і навіть поширюється список можливих цілей. 19 вересня , лише через день після зустрічі, скликаної Макроном, впливовий Telegram-канал Rybar опублікував карту Середземномор’я під назвою “Російські ліки проти французької зарозумілості“. У тексті було зображено доставку безпілотників Geran-5 до Алжиру та зазначено, що вони можуть досягти авіазаводів, військових баз, атомних електростанцій та нафтохімічних комплексів на півдні Франції.

“Враження, якого хочуть росіяни, — це їхня власна “павутина“, — пояснює литовське джерело, маючи на увазі видовищну операцію, в якій Україна сховала дрони в контейнерах, що перевозилися російськими вантажівками, без відома водіїв, і випустила їх поблизу російських аеродромів, щоб знищити низку літаків. Джерела розвідки в країнах Балтії пов’язують посилення російської агресії зі шкодою, яку українські атаки завдають їхньому енергетичному сектору.

Нещодавня активізація російської диверсійної діяльності служить кільком цілям: зменшити підтримку України, посіяти розкол у НАТО та занепокоїти європейську громадськість.

Польща також отримує подібну інформацію. Прем’єр-міністр Дональд Туск попередив про можливі атаки російських безпілотників або ракет проти країн, які підтримують Україну, та зазначив, що країни вже продемонстрували свою здатність зупиняти такі операції, або ідентифікувати їхніх виконавців. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис застерігає: “Росія не буде ховатися. Ми просто повинні уникнути наслідків”.