Нова держава постає тільки в перемозі над своїми сусідами

“Нова держава постає тільки в перемозі над своїми сусідами. Згадаймо ставання Німеччини вже в XIX сторіччі. Для об’єднання німецьких земель були потрібні війни на півдні, півночі й заході. “І на чотири боки шаблі”.”

– Юрій Шевельов, “Москва, Маросєйка”

Чим ближча Україна до перемоги над росією, тим більший тиск вона відчуває з боку своїх сусідів, яких усе менше лякає росія, та усе більше лякає сама Україна. Новий політичний суб’єкт неминуче змінює баланс сил навколо себе і сильна Україна – переможиць росії – буде для сусідів менш комфортною, ніж слабка Україна. Це стосується не лише Польщі чи Угорщини, а й Німеччини, Франції, Туреччини та навіть США. У міжнародній політиці чужа суб’єктність завжди означає появу нового центру волі, з яким доводиться рахуватися.

Тому поляки блокуватимуть вступ України до ЄС, сперечатимуться щодо аграрної політики, історичної пам’яті та бюджету ЄС. Але виконання вимог Польщі чи Угорщини не усуне конфлікт інтересів із цими країнами, а їхні вимоги направлені не на вирішення конкретних питань, а на послаблення України. Більшість подібних вимог не зникає після виконання попередніх умов, а навпаки, вони породжують все нові та нові вимоги. Питання історичної пам’яті, аграрних квот чи мовної політики є не стільки проблемою до вирішення, скільки інструментом впливу на українську політику та приниження України.

Україна має виходити не з бажання когось задовольнити, а з власних довгострокових інтересів. Якщо Україна стане достатньо сильною та важливою для європейської безпеки, польські еліти не зможуть блокувати взаємодію України з ЄС, адже слабкі держави легше блокувати, ніж сильні. Головним завданням України є не пошук прихильності сусідів, а нарощування власної сили. У міжнародній політиці поважають не тих, хто найкраще виконує чужі вимоги, а тих, кого надто дорого ігнорувати.