Русь – це заснована предками українців державність

Слухайте відос Олександра Палія про брєдні рускіх вчоних, що “Русь це вікінги”.

Доступною мовою, ряд конкретних аргументів, зрозуміло навіть для найбільшого остолопа: чому Русь це Україна. Повно доказів, цитат фактів, де в одному реченні прямо написано, що ось – русь, а ось – варяги, це – дві різні одиниці.

Але всякі ледарі отримують зарплати істориків в наших університетах і академіях, це все не читають або знають, та просто брешуть, бо так “прийнято”.

Вигадки про Русь засновану вікінгами зі Швеції зараз поширює саме Путін з одною метою: зробити історію України нічийною, а потім рашистською.

Цього дозволяти не можна. Русь це заснована предками українців державність і цьому є маса доказів.

Я б іще додав до згаданих джерел перського господіна Ібн Хордадбеха. Цей дядько взагалі непробиваємий в науковому плані. Лічно перевіряв. Від нього горить у всіх норманістів.

Просто запам’ятайте це ім’я і крийте одразу будь-кого, хто вам напарює байки про рускіх вікінгов.

Бо він:

1) жив і писав до 862 року – “ключєвая дата історії” по-путінськи (тобто коли вигаданий вікінг Рюрик буцімто був “прикликаний” якимись людьми за 1000 км на північ від Києва),

2) був начальником пошт провінції Джебел, а ця посада, як пише Гаркаві, поєднувала в собі обов’язки політичного агента та начальника поліції, який перебував у постійному контакті з візирем і навіть халіфом. Тобто спецслужбіст, а не якийсь мрійник чи інша бєстолочь, – людина компетента.

3) саме через його провінцію проходили торгові каравани русів, тож він зобов’язаний був знати, про кого пише.

І от він залишив нам чіткі свідчення:

Ібн-Хордадбех. «Книга шляхів і держав».

Книга створена у 844—848 роки:

– “Що стосується русів, а вони — вид слов’ян, то вони везуть хутра бобра, хутра чорних лисиць і мечі з віддалених [земель] слов’ян до Румійського моря, і бере з них десятину володар Руму. А то йдуть по [Танісу], річці слов’ян, входять у Хамлідж, місто хазар, і бере з них десятину їхній володар. Потім вирушають до моря Джурджана (м.Горган на Каспії) і виходять на якомусь облюбованому його березі, а навколо цього моря — 500 фарсахів. Іноді везуть свої товари з Джурджана на верблюдах до Багдада, де перекладачами для них слугують [місцеві] невільники зі слов’ян”.

Ось і все.

Наука в 9 столітті, коли й з’явилася Русь, прямо каже: Руси=слов’яни, мова=слов’янська, живуть біля Чорного моря, мають державність (логістична торгова операція масштабу недоступного більшості інших народів тогочасної Європи це і є держава).

Саме тому ідея, що “Русь заснували вікінги”, має принциповий баг всередині себе: ось цей “862 рік” – рік буцімто прикликання першого русовікінга.

Якщо русовікінга Рюріка в майбутню Русь прикликали не раніше 862 року, значить раніше 862 року Русі існувати не могло.

Ось тут і наступає проблема в брєднєй. Бо як раз існує маса свідчень до 862 року про існування русів. І в цих повідомленнях – такий облом – руси не тільки існують, а вже мають державність, для очевидців вони “скіфи” або “слов’яни” і локалізуються в районі Північного Причорномор’я, а не десь на далекій новгородській півночі.

Будь-якій науці цього було б достатньо. Це б вже вибили в скрижалях і відкинули колоніальні псевдоісторичні вигадки, як антинаукові.

Але в нас досі в музеях і науковій думці брєдні про вікінгів холять і лєлєять, наче їм пороблено.

860 рік:

Нікіта Пафлагонський, молодший сучасник набігу Аскольда, описує напад руських воїнів на Візантію:

— “У цей час кровопивчий народ скіфів прибув Чорним морем до Босфору й, розграбувавши всі села та монастирі, спустошив і острови, що близько лежали до Константинополя, розікрав усі сосуди та майно, і піддавав смерті взятих у полон людей. Із варварською жадібністю й люттю кинувшись на патріарші монастирі, він захопив усе їх добро, двадцятьох двох вірних служителів їх вони порубали мечами”.

У 853 – 854 рр., Аль-Якубі повідомляє як війська Арабського халіфату загрожували північногрузинському племені санарійців, і ті звернулись за допомогою до найбільших сусідніх царів. І перераховує цих царів: Сахіб-ар-Рум, Сахіб-ар-Сарір і Сахіб-ар-Сакаліба. Тобто Візантії, Хозарії та якоїсь слов’янської держави десь поруч.

858 рік

Кирило (Костянтин Філософ, той що “Кирило і Мефодій”) знайшов у в Херсонесі Євангеліє і Псалтир — “руськими письменами писане”:

— “Тут таки, у Херсоні (Херсонесі) знайшов Костянтин Євангелію і Псалтир, написані руськими письменами, і людину знайшов, що розмовляла руською мовою, і розмовляв з нею; і, засвоївши цю нову мову, порівнював її письмена, голосні й приголосні до своєї мови й незабаром почав читати новою мовою й міг пояснити прочитане”.

Житіє Костянтина Філософа. До речі тут знову сказано, що руська мова – слов’янська, бо Костянтин її швидко зрозумів.

І ще багато.

Такий облом. До прикликання русо-Рюрика ще роки, а Руси вже активно існують і плювати хотіли на вікінгів. Навіть власну писемність мають.