Концепція створення міської територіальної громади “Великі Суми”. Частина 1

У 2017 році я вперше запропонував концепцію створення об’єднаної територіальної громади “Великі Суми”.

Маючи на увазі приєднання сусідніх сільських територій до міста Суми в рамках процедури добровільного приєднання, як було передбачено законодавством.

Ще три роки тому було зрозуміло, що чергові вибори у жовтні 2020 р. відбудуться на новій територіальній основі, і що міській владі потрібно мати бачення які приміські сільські території місто зможе приєднати до себе.

Проте міська влада Сум не сильно хотіла розширюватися, діалог з навколишніми громадами майже не проводився, бачення про просторовий розвиток так і не було сформоване.

Схвалена Стратегія розвитку міста до 2030 року також не згадує таку опцію як збільшення території міста в кілька разів, ніби реформа децентралізації – це десь далеко і обласний центр не зачіпає.

Міський голова не хотів створювати велику громаду і відтягував рішення як міг. 

Винятком із правил стало приєднання до міста Піщанської сільської ради у 2019 р. і формальне створення Сумської міської ОТГ. Але очевидно, що до чергових місцевих виборів добровільно до міста вже ніхто не приєднається.

Дивує відсутність інтересу до цього процесу і чітко визначеної позиції мера Сум і депутатського корпусу. 27 грудня 2019 р. Сумська облдержадміністрація провела розширене обговорення концепції нових спроможних громад, які запропонував Мінрегіон для Сумської області. Міський голова не прийшов, а присутній на ній секретар міської ради жодних пропозицій не висловлював.

Дана тема насьогодні вкрай важлива для майбутнього міста. Місцеві вибори відбудуться в нових кордонах і за новими правилами, і той факт, що ніхто не хоче під тиском виборів і ймовірної критики брати зараз на себе відповідальність за нові кордони міста Суми, я спробую аргументовано пояснити своє бачення як експерт і людина, яка впроваджувала реформу децентралізації у 2016-2019 рр. в області. Спробую керуватися здоровим глуздом, державницький інтересом, а також можливостей міського просторового розвитку на десятки років наперед.

Я пропоную в новому адміністративно-територіальному устрою передбачити створення нової міської громади міста Суми, до якої приєднаються Бездрицька ОТГ, Верхньосироватська та Нижньосироватська ОТГ, які були створені в рамках добровільності, проте як окремі суб’єкти місцевого самоврядування мають дуже обмежені ресурси.

Також в межі міста варто включити території нинішніх Стецьківської, Битицької та Великочернеччинської сільських рад, які потенційно входять в міську громаду згідно чинного Перспективного плану, схваленого Урядом у травні 2018 року.

Косівщинську сільську раду Сумська обласна державна адміністрація пропонує приєднати до вже створеної Степанівської ОТГ. Я проти такої ідеї категорично. Це вже давно інфраструктурно територія міста.

Так само Сумська ОДА хоче створити Садівську сільську ОТГ із залишків сільських громад Сумського району. Але вона буде умовно спроможною [фінансово] тільки якщо туди увійдуть великі платники податків із сел Косівщина і Низи. А це на сьогодні вже малоймовірно. Тому здорових аргументів для створення сьогодні окремої спроможної Садівської сільської ОТГ ніхто не знаходить. Відтак села Шпилівка, Низи, Сула, Терешківка, Великі Вільми і Сад повинні увійти у громаду міста Суми.

Це моє бачення. Це був би ідеальний формат для майбутнього розвитку територіальної громади міста Суми. Непроста для обговорення і прийняття рішення, але цілком реальна модель.

Такий формат Сумська ОДА з 2016 р. по 2019 р. штучно блокувала через протистояння з мером Олександром Лисенком на основі партійного протистояння БПП та БЮТ. Зараз це стало неактуальним, життя вносить економічні й демографічні корективи, модель можна і потрібно впроваджувати в життя.

Переваги даної моделі:

• модель обласного центру Суми стане прикладом для правильного і за темпами вчасного впровадження секторальних реформ та формуванню зразків, які можна буде мультиплікувати на решту Сумської області [шкільні округи, великі та малі безпекові округи, мережі надання адміністративних послуг, проекти міжмуніципального співробітництва та ін.]
• вирішення частини проблеми із транспортним забезпеченням жителів прилеглих територій, які щоденно їздять у дві сторони на роботу і назад додому
• довгострокове вирішення проблеми муніципального складування і захоронення твердих побутових відходів [полігон у с. Великий Бобрик]
• створення проекту “Великі Суми” запустить процес стирання історичної різниці в менталітеті міського й сільського жителя, зробить простих людей більш мобільними і соціально відповідальними, з часом нормою стане практика “живу в селі, працюю – в місті”
• потенційно збільшаться доходи на 1 жителя у тих сільських громадах, які приєднаються до міської об’єднаної громади; станом на 1 січня 2020 р. доходи на 1 жителя у Сумській міській ОТГ – 6 546 грн, сусідніх Степанівській ОТГ – 5 276 грн, Хотінській – 5 268 грн, а от в Нижньосироватській ОТГ – 3 005 грн, Верхньосироватській – 3 023 грн, Бездрицькій – 4 937 грн.
• потенційно збільшаться видатки на 1 жителя у тих сільських громадах, які приєднаються до міської об’єднаної громади; станом на 1 січня 2020 р. видатки на 1 жителя у Сумській міській ОТГ – 11 099 грн, при середньому показнику по Сумській області – 10 436 грн. У Верхньосироватській ОТГ видатки на 1 жителя – 7 209 грн, у Нижньосироватській – 7 260 грн, у Бездрицькій – 9 290 грн. У сусідніх Степанівській ОТГ – 7 353 грн, а у Хотінській ОТГ – 8 769 грн. До речі, найвищій рівень виконання видатків на одного жителя у Сумській області – в Охтирському районі – 34 218 грн, а найменший – у Коровинській ОТГ Недригайлівського району – 5 621 грн.
• повинна сприяти появі сильної управлінської команди після місцевих виборів 2020 року, яка знатиме під який формат територіального управління вони йтимуть на місцеві вибори

Недоліки даної моделі:

• у складі наступних виконавчих комітетів Сумської міської ради потрібно буде передбачити посаду заступника міського голови, який спеціально опікуватиметься інтеграцією в міське середовище усіх старостинських округів, яких може буде створено близько 15; але така робота може бути завалена, або спеціально визнана не пріоритетною
• вимагатиме повністю переглянути нещодавно прийняту Стратегію розвитку міста на період до 2030 року, оскільки вона технічно слабка для таких амбіцій міста
• передбачає у своїй основі постійний і чесний діалог з жителями різних територій у межах нової адміністративної одиниці, а такі практики у Сумах майже не використовуються [за невеликим виключенням громадського бюджету]
• може викликати узгоджений спротив керівників вже створених сільських об’єднаних територіальних громад; проте потрібно розуміти, що сьогодні ми закладаємо фундамент розвитку міста на багато десятиліть наперед, потрібно керуватися не політичними амбіціями займання посад чи комфортним веденням бізнесу, а державними інтересами

Про інші аргументи за створення більшої міської громади навколо міста Суми варто поговорити більш детальніше.

У жовтні 2019 р. Уряд надіслав обласним державним адміністраціям нові Методичні рекомендації щодо оцінки рівня спроможності територіальних громад.  Там нарешті визнали, що рішення про спроможність багатьох ОТГ були більше політичними, ніж об’єктивними.

Згідно нової методики, тепер в ОТГ має проживати щонайменше 250 дітей шкільного віку та 100 дітей дошкільного віку. Завдяки цьому показнику буде зрозуміло чи доцільно створювати опорну школу в громаді та виділяти кошти з Держбюджету на її комплектацію. Також в спроможній громаді має проживати не менше 5 тисяч осіб. Саме така кількість мешканців забезпечить ресурсний та кадровий потенціали. Тоді громада була здатна впроваджувати проекти, які сприятимуть розвитку ОТГ.

Крім того, пропонується враховувати індекс податкоспроможності бюджету громади на рівні не менше 0,3, а також встановити, що частка місцевих податків та зборів у власних доходах місцевих бюджетів складає не менше 10%.

У Сумській області три сільські об’єднанні територіальні громади на межі цього показника: Верхньосироватська [0,4] та Бездрицька [0,5] навколо міста Суми, і Грунська в Охтирському районі [0,5].

Міністерство запропонувало визначати оцінку рівня спроможності територіальних громад здійснювати на основі критеріїв оцінки з урахуванням граничних значень, які становлять:

• чисельність населення – 3 000 осіб
• площа – 200 км2
• індекс податкоспроможності – 0,3
• частка місцевих податків та зборів – 10%

У разі, якщо індекс податкоспроможності перевищує 2,0, значення показників [у тому числі граничне] критерію “Чисельність населення”, наведені в Таблиці 1, збільшуються на 200 осіб за кожне перевищення індексу податкоспроможності на 0,1 від показника 2,0. У разі, якщо чисельність населення перевищує 20 000 осіб, допускається зниження граничного значення критерію “Індекс податкоспроможності” на 0,01 за кожне перевищення чисельності населення на 1000 осіб від показника 20 000 осіб.

Рівень спроможності залежить від значення показника, який відображає певний критерій оцінки [наведено в Таблиці 1].

Оцінку рівня спроможності територіальних громад Мінрегіон пропонує здійснювати на основі суми числових значень критеріїв оцінки. При цьому, якщо загальна оцінка становить:

• від 1,2 до 1,8 – територіальна громада має низький рівень спроможності
• від 1,9 до 3,2 – територіальна громада має середній рівень спроможності
• від 3,3 до 4 – територіальна громада має високий рівень спроможності

І ось яка картина вимальовується з вже створеними ОТГ у Сумах та Сумському районі, які можуть увійти у проект “Великі Суми”, а також порівняльні дані сусідніх Хотінської та Степанівської ОТГ Сумського району.

Оцінка рівня спроможності територіальних громад м. Суми та ОТГ Сумського району, станом на 1 січня 2020 року.

Також для повноти картини наводжу обсяги реверсної та базової дотації за останні п’ять років та розрахунки на 2020 рік.

Дотація [-] або реверс [млн.грн.] територіальних громад м. Суми та ОТГ Сумського району , динаміка 2015-2020 рр.

Кількість виборців м. Суми, Сумського району та Сумської області, динаміка 2018-2019 рр.

Аналіз показників по середній освіті територіальних громад Сумського району, які можуть приєднатися до Сумської міської ОТГ за 2018 рік

Щоб створити велику Сумську міську ОТГ потрібно враховувати ці фактори нової конструкції місцевого самоврядування у Сумах та навколишніх сільських громад, а також ряд інших показників, як-то: логістика громадського автобусного сполучення, максимальна 30-хвилинна доступність пожежної служби та есктренної медичної допомоги до жителів найвіддаленіших населених територій, можливість забезпечити якісне водопостачання та водовідведення до нових домогосподарств, вивіх твердих побутових відходів, надання інших комунальних послуг.

Цей процес потребуватиме широкої комунікації, набір аргументів для багатьох людей. Це виклик і для нинішньої міської влади. Але така ціна реформи, щоб побудувати міцний конкурентний фундамент для швидкого розвитку створеної нової міської громади у майбутньому.

Теоертично можна розглянути ще два варіанти можливої моделі об’єднаної громади міста Суми.

Перша – до Сумської міської ОТГ приєднується Бездрицька ОТГ та ряд сільських територій на захід від міста – села Сад [ 2 945 чол.], Косівщина [3 077 чол.], Великі Вільми [803 чол.], Терешківка [1 046 чол.] та Сула [858 чол.].

Ця модель передбачає приєднання Низівської сільської ради [2 999 чол.] та Шпилівської сільської ради [562 чол.] до складу Нижньосироватської ОТГ Сумського району.

І друга – до Сумської міської ОТГ приєднується Бездрицька ОТГ та Верхньосироватська ОТГ. Основними аргументом для цієї моделі є: невелике населення цих громад, яке переважно працює і платить ПДФО у Сумах, адміністративні та інші послуги отримує у місті, до цих громад здійснюється постійне автобусне громадське сполучення. Також, на території Верхньосироватської ОТГ у с. В.Бобрик знаходиться міський полігон твердопобутових відходів, який має для міста стратегічне значення, місто постійно здійснює інвестиції в цю територію.