Модель розвитку шкільних округів в Охтирському районі + Кириківська ОТГ

Оксана Заяц, радник з питань децентралізації Сумського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми U-LEAD з Європою [2019 р.]

Відповідно до чинного Перспективного плану в межах Охтирського району утворено Груньську, Комишанську, Чернеччинську, Чупахівську сільські ОТГ та Охтирську міську ОТГ.

Однак до Комишанської ОТГ ще досі не приєднались Довжицька та Олешнянська сільські ради, тому для цих двох рад функціонує районна влада [в тому числі й районний відділ освіти].

Також нами проаналізовано показники освітньої мережі Кириківської ОТГ для більш чіткого розуміння конфігурації при моделюванні майбутніх громад.

Аналізуючи витратну частину на функціонування галузі освіти громад Охтирщини, необхідно відмітити, що освітня сфера є досить витратною в структурі бюджетів об’єднаних територіальних громад.

 Найбільша частка видатків на галузь освіти у бюджеті громади – у Кириківській ОТГ 58,7 %.

В Охтирському районі освіта займає всього 7,9% і це не є показовим, адже 138 млн. грн. [80%] у структурі районного бюджету займають витрати на забезпечення функціонування системи соціального захисту населення.

Значні витрати на галузь освіти у більшості випадків спричинені малокомплектністю шкіл та значним навантаженням на бюджет ОТГ.

Фактична наповнюваність класів, учнів на клас 2018-2019 н.р.

Найменш вартісне навчання у Охтирських міських освітніх закладах, від 14,49 тис. грн. [ЗОШ №1] до 17,46 тис. грн. [ЗОШ №8].

Серед закладів освіти сільських громад найменш вартісним є навчання 1 учня Комишанської ЗОШ – 24,98 тис грн/рік, найбільше коштує навчання одного учня у Сосонському НВК – 84,77 тис гн/рік [у даному закладі навчається всього 6 учнів].

З 1 січня 2020 року Урядом України запропоновано відмінити фінансування тих шкіл, де навчається менше 40 учнів [крім початкових] та фінансування 10-12 класів, де менше 20 учнів. В іншому випадку утримання малокомплектних шкіл та класів 100% лягає на місцевий бюджет.

Позиція збереження школи у контексті шкіл, педагогів та обслуговуючого персоналу не може бути домінуючою, акценти необхідно переставити на переорієнтацію школи на осередок розвитку дитини. Для цього необхідно вести діалог з громадськістю та не приймати ніяких таємних рішень.

Інформація щодо мережі закладів загальної середньої освіти Охтирського району станом на 1 жовтня 2019 р.

Головним нормативно-правовим актом, що врегульовує питання створення представницьким органом місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад, районними радами опорних закладів та їх філій є Положення про освітній округ і опорний заклад освіти, затверджене постановою КМУ від 19 червня 2019 р. № 532, де зазначено що кількість здобувачів освіти опорного закладу освіти [без урахування їх кількості у філіях] повинно становити не менш як 200 осіб. 

Разом із представниками громад Охтирського району під час тренінгу “Критерії формування спроможних освітніх округів на Сумщині”, що відбувся 1 жовтня 2019 року в офісі Сумського Центру розвитку місцевого самоврядування за участю національного  експерта з питань реформи освіти Сергія Дятленка, при використанні інструменту калькулятора класів було обраховано оптимальну кількість класів для кожної із громад, результати обрахунків наведено в наступній таблиці.

За результатами обрахунків необхідно всього 17 комплектів 10-11 класів для всієї освітньої мережі Охтирського району, що в 2,5 рази менше існуючої мережі на сьогодні.

Створення опорних шкіл та якісно змодельованих освітніх округів є варіантом більш ефективного управління освітньою галуззю громад.

На нашу думку, при створенні опорного навчального закладу освітнього округу ОТГ дуже важливо врахувати наявність в опорній школі двох класів у кожній паралелі вище 4 класу, що обґрунтовано листом МОН України “Щодо опорних шкіл” від 23.02.2016 року №1/9-94. Це є логічним, адже створення профільних класів є одним із основних механізмів забезпечення на належному рівні допрофільної підготовки та профільного навчання.

Пропонується створення 3-х освітніх округів в межах Охтирського району із наступними робочими назвами:

• Охтирський міський освітній округ №1 [об’єднує частину міста Охтирка та частину Чернеччинської ОТГ]
• Охтирський міський освітній округ №2 [об’єднує частину міста Охтирка та частину Чернеччинської ОТГ]
• Охтирський районний освітній округ [об’єднує Грунську, Чупахівську та Комишанські сільські ОТГ]

Також станом на сьогодні доцільним існування окремого освітнього округу із центром у смт. Кириківка [об’єднує заклади освіти всієї громади із пониженням ступеню у Яблучневській та Рябинівській ЗОШ].

В принципі, із складовими Охтирського районного освітнього округу все зрозуміло, об’єднуються всі заклади освіти [у тому числі позашкілля], культури та спорту, що знаходяться на території громад. Набагато складніше визначити опорний заклад – найбільш логічним звичайно є зупинитись на школі у Комишанській ОТГ. Обґрунтування дуже просте: територіально заклад освіти знаходиться посередині освітнього округу, окрім того матеріальна база закладу значно краща [лінгафонні кабінети, комп’ютерний клас, гуртки робототехніки та самбо, Wi-Fi, учні мають стандартизовану шкільну форму]. У освітньому окрузі для дітей із особливими освітніми потребами функціонуватиме Грунський інклюзивно-ресурсний центр. Всі інші заклади освіти округу [Грунську та Чупахівську школи] доцільно понизити до І-ІІ ступненів.

Із міськими освітніми округами не так все чітко – після утворення Охтирської міської ОТГ необхідно оголосити конкурс на кращу опорну школу і запустити процес, який займає близько місяця.

Експерти з децентралізації та регіонального розвитку Сумського ЦРМС в рамках робочих візитів у вересні 2019 року відвідали заклади загальної середньої освіти та території міста Охтирка та мають власне бачення щодо опорних закладів.

Ми пропонуємо у якості центру Охтирського міського освітнього округу №1 визначити Охтирську гімназію, яка має проектну потужність 650 учнів при фактичній наповненості 574 учня.

Крім того, заклад освіти має вдалу локацію – фактичне розташування на трасі, що забезпечує гарну логістику для учнів із Староіванівської  сільської ради, що приєдналися до громади м. Охтирка. Гімназія вже приймає учнів із громад, де відсутні заклади освіти та у якості філії може отримати Охтирську ЗОШ І-ІІ ступенів №6 [без пониження ступеню], Охтирську ЗОШ І-ІІІ ступенів №11 [із пониженням ступеню] та Чернеччинську школу [із пониженням ступеня до І-ІІ].

Центром Охтирського міського освітнього округу №2 може стати Охтирська міська ЗОШ І-ІІІ ступенів №3, яка надає освітні послуги для 714 учнів при проектній потужності 990 учнів.

Філіями запропонованої опорної школи можуть стати 3 заклади освіти, при цьому понизивши ступінь: Хухрянська школа , Охтирська ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 та Охтирська ЗОШ № 8. За рейтингом ЗНО Охтирська ЗОШ I-III ст. №3 посідає 20 місце, що є найкращим результатом серед шкіл району із середнім балом ЗНО 148,3.

Гарний кадровий потенціал звичайно додає “бонусів” даному закладу і всі шанси стати центром освітнього округу під робочою назвою “№2”.

Незалежно від фактичного місця знаходження закладів  позашкілля разом із культурною та спортивною сферами [Інклюзивно-ресурсний центр, Мала академія наук учнівської молоді та Охтирська ДЮСШ] – вони надаватимуть освітні послуги учням обох міських освітніх округів.

Виникає цілком логічне питання: як опорний заклад може функціонувати для декількох ОТГ?

Все дуже просто – співзасновники укладають договір про спільну діяльність або засновницький договір про утворення опорного закладу, його філії, у якому мають бути визначені питання діяльності опорного закладу, його філій.

Враховуючи, що освітній округ є об’єднанням навчальних закладів без реєстрації юридичної особи, а філія опорного закладу не є самостійним загальноосвітнім навчальним закладом, вона може бути суб’єктом освітнього округу лише у складі відповідного опорного закладу.

Сьогдні при утворенні опорних шкіл громади уникали певної відповідальності та нехтували  частиною критеріїв. Наприклад, вже сьогодні тільки  у однієї із 5 утворених опорних закладів є більше 200 учнів у основному закладі [це Заводська ЗОШ].

Що ж робити з тими опорними закладами, які вже утворені, однак не відповідають критеріям? – відповідь знаходиться на поверхні – рішенням засновника вони мають бути реорганізовані.

В рамках освітнього округу також можуть функціонувати загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів. Якщо громада достатньо заможна, щоб утримувати малокомплектні заклади освіти, як то кажуть – “будь який каприз за Ваші гроші”, та чи залишиться тоді ресурс на розвиток території при такій політиці проїдання то вже зовсім інша історія.

Більшість об’єднаних територіальних громад утворили відокремлені підрозділи, що опікуються освітньою мережею.

У Чернеччинській ОТГ відділ освіти знаходиться безпосередньо у місті Охтирка та складається частково із бувших представників районної освіти. У Чупахівській ОТГ структура відділу освіти налічує близько 8 посад, при тому, що у громаді лише один опорний заклад загальної середньої освіти.

Чи  дійсно існує необхідність утворювати органи управління освітою для кожної ОТГ?

У даному випадку можна скористатись механізмом укладання договорів міжмуніципального співробітництва, який вже ефективно використовується у різних галузях, є доцільним розглянути варіант створення спільного органу управління із пропорційним розділенням видатків на утримання [методичний кабінет та центральна бухгалтерія].

Наприклад, інклюзивно-ресурсний центр, створений на базу Грунської ОТГ вже сьогодні обслуговує дітей із особливими освітніми потребами всього Охтирського району, натомість влада пропорційно розділяє видатки на утримання  даного закладу, така ж ситуація у Недригайлівському районі. Об’єднаний методичний освітній кабінет успішно функціонує у Сумському районі та обслуговує навіть Миропільську ОТГ, яка територіально відноситься до іншого району.

Також існує думка, що за розподілом функціональних обов’язків виконувати завдання за напрямком освіти може будь-яка посадова особа виконкому, наприклад, профільний заступник міського/сільського голови.

В рамках запропонованих освітніх округів громади мають розробити власну стратегію та план формування спроможної освітньої мережі, щоб забезпечити  рівноправний доступ до якісних освітніх послуг дітей, стандартизований рівень умов праці персоналу закладів освіти,  ефективне використання  бюджетних коштів. Важливо, щоб середньострокові [3-5 років] та короткострокові [1 рік] цілі були чіткі та осяжні.

Змоделюємо освітню мережу у довгостроковій перспективі. Враховуючи державну позицію щодо збереження початкової школи ближче до місця проживання дитини та керуючись даними Департаменту освіти та науки Сумської ОДА станом на 01.10.2019 року, спрогнозуємо освітню мережу наших ОТГ та скористаємось інструментом калькулятору класів.

Прогноз щодо мережі закладів загальної середньої освіти Охтирського району станом на 2029 р.

Громади все більше стикаються з демографічною кризою, тому можна побачити, що наприклад у Кириківському освітньому окрузі вже у недалекій перспективі – через 10 років на всю громаду [а не тільки на опорну школу] не вистачить учнів для створення паралелі навчальних класів для організації профільних класів та висококваліфікованих учителів, зважаючи на високий відсоток педагогічних працівників пенсійного віку. Зважаючи на дані показники, досить доцільним є об’єднання Охтирського міського освітнього округу № 2 та Кириківського селищного освітнього округу.

Проблема складання якісних маршрутів для школярів буде актуальною для всіх змодельованих освітніх округів. Однак це і є головною задачею для місцевої влади – планувати поступовий ремонт дорожнього покриття, адже ці “шкільні маршрути” стануть дорогою життя не тільки для освіти, а й для усієї соціальної сфери громад.

Для подальшого ефективного управління освітнім процесом необхідно обговорювати публічно напрацьовані пропозиції та рекомендації щодо подальшого розвитку освіти у громаді із залученням усіх зацікавлених осіб [адміністрації та педагогів шкіл, мешканців громади, представників депутатського корпусу, влади].