Стратегія розвитку Краснопільської громади на 2021-2030 роки

“Коли ми починали створювати Краснопільську об’єднану територіальну громаду в рамках урядової політики децентралізації в далекому 2016, ми ставили планку високо: децентралізація – це передусім не про дрібниці, децентралізація – це філософія.

Це надання людям інструментарію обирати собі таку владу, яка має необхідні повноваження, ресурси та відповідальність і працюватиме в інтересах наших людей і за участі наших людей. Ми були переконані, що саме децентралізація зможе вивільнити енергію людей до кращого життя і дати поштовх до зростання у громадах”, – говорить голова Краснопільської селищної громади Юрій Яремчук.

Сьогодні нам усім – від голови громади до жителя найвіддаленішого старостинського округу, варто подумати про майбутнє – сформувати візію розвитку до 2030 року і почати робити конкретні справи для ефективного використання нинішніх ресурсів, аби вони формували умови для подальшого зростання ресурсів громади через зростання доходів домогосподарств, а не застрягти у дрібницях.

Викликів у нашій громаді сьогодні багато, передусім це – складна демографія, бідність жителів, неефективна місцева економіка, відсутність нового будівництва і прямих іноземних інвестицій, відсутність сучасних локацій для молоді, громада знаходиться на периферії (транспортній, економічного та культурного розвитку). 

Водночас, ми вже багато чого модернізували за останні кілька років, але потрібно зробити в рази більше. Над новими задачами потрібно працювати нам усім! А інтереси громади – ми готові відстоювати на всіх рівнях!

Ми зараз переходимо до нового етапу реалізації можливостей, які були створені першим етапом реформи децентралізації у реальний розвиток нашої громади і всієї Сумської області. Цей новий етап уже не стосується перерозподілу повноважень і ресурсів, ми налаштовані на швидкий економічний розвиток і збільшення комфортності проживання для всіх жителів громади у найближчі роки.

Це перехід. Парадигма перерозподілу змінюється на парадигму зростання!

Але одночасно це і складний процес, який вимагає високоінтелектуальної віддачі, лобістської роботи, аналізу викликів та ризиків, оцінки реальних можливостей для фінансування, якісно нової роботи управлінського персоналу, формування практик згуртованості і відповідальності всіх за майбутнє.

Чи реально перейти до такого мислення і практичних дій? Чи не є це нездійсненною мрією? Ні! Це реальна потреба і ми точно досягнемо всіх поставлених Стратегією цілей!

Ставимо цю планку і досягаймо її.

Стратегія спрямована на економічний розвиток як процес стратегічного партнерства, який допомагає прискоренню зростання продуктивності місцевої економіки через стимулювання інвестицій у нові та існуючі підприємства з високим потенціалом до зростання, створення умов для цього розвитку на тривалий період.

Обґрунтування положень Стратегії розвитку громади здійснено на основі статистичних показників розвитку України, Сумської області, аналітичних досліджень і прогнозних розрахунків, чинних законодавчих і нормативних актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, місцевих органів влади з урахуванням міжнародних правових актів і міжнародних угод.

Розпорядженням селищного голови від 11.01.2021 року № 6 з метою розробки Стратегії розвитку Краснопільської селищної громади створено Робочу групу зі стратегічного планування за участі представників відділів селищної ради, депутатів селищної ради, керівників підприємств і установ, підприємців, представників громадських асоціацій, незалежних експертів.

У процесі розробки Стратегії консультанти Програми “U-LEAD з Європою” за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), здійснювали методичне забезпечення, експертний аналіз даних і результатів досліджень, отриманих під час здійснення процесу планування, забезпечували надання консультаційних послуг з питань, які належать до усіх аспектів стратегічного планування та розвитку громади.

Результати SWOT-аналізу

Учасники Робочої групи разом з залученими експертами провели SWOT-аналіз розвитку громади. Інформація та знання, отримані та впорядковані в процесі проведеної інвентаризації чинників, стали важливим ресурсом для подальшого аналізу економічного та соціального стану громади.

Проведений зовнішній аналіз – оцінка основних загроз і можливостей визначили зовнішнє середовище, а внутрішній аналіз – аналіз сильних і слабких сторін громади забезпечили визначення основних проблем розвитку громади.

Визначення сильних та слабких сторін відбувалося за наступними сферами: природно-ресурсний потенціал; економічний потенціал; інфраструктурний розвиток; науково-технічний потенціал; стан довкілля; трудовий потенціал; туристичний потенціал; просторово-економічний потенціал.

SWOT- аналіз показав, що у сфері малого та середнього бізнесу відсутні стимули і можливості розвитку підприємництва. Старі промислові майданчики віджили своє вже давно, а нові лінії впроваджуються надто повільно. Зафіксований низький рівень знань у людей стосовно енергоефективності та раціонального споживання енергоресурсів, екологічних знань та використання зеленої енергетики; низький рівень впровадження енергоефективних технологій в муніципальному секторі (освіта, охорона здоров’я, водопостачання).

У сфері охорони здоров’я спостерігається недостатній рівень сучасного матеріально-технічного забезпечення. У сфері освіти є нагальна потреба провести оптимізацію шкільної мережі, скоротивши у відсотковому відношенні видатки на її утримання з місцевого бюджету. В житловій сфері існує недостатній розвиток сучасних європейських технологій по роботі з побутовими та виробничими відходами; погана якість доріг між центральною садибою та віддаленими селами, невідповідність вартості комунальних платежів якості наданих послуг.

Незважаючи на це, громада має значний потенціал для розвитку. Громада має багату історико-культурну спадщину; перспективні локації для бізнесу у сфері “зеленого туризму” , інфраструктуру типу brown fields для відновлення промислового виробництва в центрі громади. Громада стала одним із лідерів Сумської області по впровадженню програми “Нова українська школа” (модернізація школи #1 як опорного навчального закладу). На базі цього освітнього закладу є можливість відкрити STEM-класи навчання цифровим технологіям, робототехніки, онлайн навчанню з іншими школами (в тому числі європейськими), зробити базу для патріотичного виховання молоді, інтеграцію зацікавлених жителів в нову систему територіальної оборони.

Краснопільська громада має ресурс для формування ефективних органів місцевого самоврядування, забезпечення участі жителів у розбудові спроможної громади, формування спільного бачення владою й громадою її майбутнього. А це значить, що місцева влада прагне створення громади європейського типу, яка відповідатиме критеріям спроможності, відповідальності та здатності самій планувати своє майбутнє на довгострокову перспективу.

Обґрунтування стратегічного вибору

Моделювання сценаріїв розвитку Краснопільської селищної громади було здійснено на засіданні Робочої групи зі стратегічного планування 25 травня 2021 року. Підставою для цього моделювання стало представлення учасникам результатів аналізу середовища та проведеного об’єктивного й суб’єктивного аналізу. Учасники засідання ознайомилися з інформаційною основою для планування розвитку територіальної громади у вигляді базового документу – “Профілю громади” (у доданому файлі). У цьому документі виконано аналіз кількості, якості та динаміки зміни ресурсів громади.

Вивчення громадської думки жителів громади дало можливість учасникам Робочої групи дізнатися про їх ставлення до органів місцевого самоврядування, проблеми, які вони вважають найбільш важливими, про їхні очікування та про плани на майбутнє.

Базові сценарні припущення:

• Показник ВВП на душу населення України після 2021 року матиме незначне зростання – до 3,8% щороку (враховуючи падіння 2020 р.).
• Податкове навантаження на суб’єкти підприємницької діяльності та населення не зменшиться. Можна очікувати незначне спрощення ведення бізнесу (через діджиталізацію послуг і сервісів).
• Продовжуватиметься політика передачі на базовий рівень громад повноважень і відповідальності (вторинна медицина, частково поліція, протипожежна служба, служба у справах дітей, соціальний захист, управління землями).
• Довгоочікувані конституційні зміни в частині децентралізації остаточно схвалені не будуть, здобутки реформи залишатимуться під ризиком згортання ще досить довго.
• Ні уряд, ні парламент, ні експертне середовище найближчим часом не зможуть напрацювати нову Концепцію реформування місцевого самоврядування, всі зміни у сфері децентралізації відбуватимуться хаотично в залежності від обставин.
• Уряд і надалі сприятиме впровадженню політики децентралізації, але конкуренція за ресурси між громадами посилиться; з’являтимуться угоди міжмуніципального співробітництва між громадами якісно вищого рівня і амбіцій.
• Інвестиційний клімат в країні залишатиметься не надто привабливим, а проведення інституційних реформ буде практично зупинено до наступного політичного циклу (2024-2029.
• Надалі зростатимуть ціни на паливно-енергетичні ресурси, особливо для населення та комунальних підприємств (газ та електроенергія).
• Доходи населення у найближчі 2-3 роки будуть відносно низькими, після цього – поступово зростатимуть до 2030 року.

Муніципалітетам в найближчі 2-3 роки буде обмежений доступ до зовнішніх запозичень. Потім доступ до кредитів має суттєво покращитися.

Даний сценарій демонструє, що за умов збереження основних тенденцій і незмінності базових припущень – не існує взагалі будь-яких можливостей для розвитку і якісних змін. Тому, члени Робочої групи висловили категоричне неприйняття описаного сценарію.

Ймовірність такого сценарію невисока, підтвердженням чого є тривала стагнація у політичній і соціально-економічній сферах держави, відсутність виразної зовнішньої політики, відсутність стратегії розвитку країни, а також відсутність контр-еліт у видимій перспективі, які змогли б змінити зазначені тенденції.

Саме сценарій №3 (РАЦІОНАЛЬНОГО розвитку) став базою для формулювання Стратегічного бачення та Місії Краснопільської громади на довгострокову перспективу 2021-2030 рр.

На засіданні Робочої групи зі стратегічного планування 25 травня 2021 року дійшли висновку, що найважливішим для сільського розвитку насьогодні є подолання психологічної проблеми людей у сільських територіях, які у своїй більшості уже не хочуть нічого, і ні в що не вірять. Потрібна тривала, оригінальна, креативна робота з людьми, яка має здійснюватись малими кроками і давати видимий результат досить скоро.

При обґрунтуванні Стратегічного вибору розвитку громади до 2030 року окрему увагу всі приділили темі сільських територій та мобільності. Ми констатуємо серйозну проблему у доступності жителів сільських територій до послуг, які реально надаються у центральній садибі. І це не тільки охорона здоров`я. Це потреба купити товари довготривалого використання, це бажання відвідати концерт, побувати на дні селища, на фестивалі (це в основному стосується молоді), це доступ на ринок для того, аби дорожче продати вирощене-виготовлене у домашньому господарстві і таке інше.

В таких віддалених округах з низькою щільністю населення дуже слабким місцем є громадські перевезення. Маршрутки не їдуть у території, де мало пасажирів, не їдуть також навіть у випадку наявності пасажирів, але де надто розбиті дороги.

Як вирішити цю проблему? Швидких рішень тут немає, громада повинна розробляти і поступово впроваджувати ідеї, як таку мобільність збільшувати:

1. Запровадити громадський транспорт у сільських територіях, який буде належати громадам і який буде мати дотацію з місцевого бюджету (при застосуванні пільгового проїзду через електронну ID-карту жителя Краснопільської громади).
2. Передбачити у громаді місцеву програму доступності, тобто це не регулярні перевезення, коли з окремих частин громади замовлений автобус буде везти людей у міста, до яких потрібно людям добиратись. Такі нерегулярні перевезення можуть формуватись на основі заявок жителів громади.
3. Запровадити у рамках програми для молоді можливості виїзду на події у смт Краснопілля на основі доплати з місцевого бюджету, наприклад 50 на 50.
4. Робота служби “Соціального таксі”, коли в один автомобіль (бус) набираються пасажири на певні соціально важливі маршрути, і за попереднім узгодженим графіком перевезень.

Всі ці ідеї можна реалізовувати (потрібні додаткові кошти місцевого чи державного бюджету, та/або участі громади в структурних проектах міжнародної технічної допомоги). Частково це послабить проблему доступності і збільшить мобільність людей. Проте на довшу перспективу потрібно запускати механізми підтримки самоорганізації людей у всіх старостинських округах. Це можуть бути виїздні школи навчання навикам водінню, це передусім для жінок 40+ та молоді, якої не так багато. Потрібно щоби якомога більша кількість сільського населення отримала права та навички водіння. Це дасть змогу багатьом сім`ям придбати вживані авта, і позитивно вплине на стан доходів домогосподарств,  зменшить вживання алкоголю.

Наступним етапом може стати придбання автівки на кілька сімей. Використання її для поїздок за межі свого поселення по потребі та із попутниками також покращить доступність. Така система зараз активно розвивається у європейських містах. Ми можемо зробити так само у сільській місцевості. Пропрацювати детально кожну із ідей, виходячи із особливостей та потреб громади.

Темою, яка викликала найбільше дискусій під час обґрунтування Стратегічного вибору, стала спеціалізація громади.

В найближчі роки більшість українських громад визначаться зі своїми спеціалізаціями, з чим вони хочуть асоціюватись – чистими ланами чи потужним сільським господарством, промисловими зонами, спортом чи медичними центрами, центрами компетентностей чи фестивалями європейського масштабу. І почнуть розбудовувати свої спроможності та цементувати своє місце, викарбовувати свій профіль серед майже півтори тисячі територіальних громад в Україні. Усвідомлення свого вибору – це найкращий результат процесу розробки стратегії сьогодні.

Якою може бути  SMART-спеціалізації Краснопільської громади в регіональному та загальнодержавному контексті? Питання виявилося дуже складним, але без відповіді на нього, не можна було створити реальний план стратегічного розвитку до 2030 року, який би систематизував вже зроблені зміни у громаді та заклав підвалини для наступного зростання.

Власне під час обговорення на робочій групі SMART-спеціалізації громади, і був зроблений остаточний Стратегічний вибір розвитку Краснопільської громади до 2030 року, який складається із двох складових.

• Перше: розвиток спортивної інфраструктури громади, продовження сильних олімпійських традицій, реновація центрального стадіону в сучасний мультифункціональний спортивний об’єкт, започаткування по суті нової філософії громади, яка полягає у пропагуванні ведення здорового способу життя і активне зайняття всіма видами спорту. І громада тут готова запропонувати своїм жителям досить великі можливості для вибору: футбол, волейбол, баскетбол, воркаут, великий теніс, лижеролерна траса.
• Друге: створення нового промислового майданчику – “Red Field Industrial Park (RFIP)” 15 га на території колишньої бази “Сільгосптехніка”. Базовим учасником проекту стане ТОВ “4Build” (виготовлення бетонних заводів для дорожнього будівництва, бетонні суміші, інше). Мета до 2030 року – збільшити кількість працюючих до 700 чол. Саме ініціатива створення четвертого в Сумській області (після “Свема” у Шостці, “Суми” у Сумах та “Тростянець” у Тростянецькій громаді) індустріального парку і являється Стратегічним ходом процесу стратегічного планування Краснопільської громади у 2021 році.

Як і в більшості українських громад, у Краснопіллі була обрана для реновації стара промзона, якій потрібно дати нове життя, –  brown fields, на якій потрібно буде додатково облаштувати територію технологічною інфраструктурою – підвести комунікації, відремонтувати приміщення, організувати охорону та зробити ремонт у гуртожитку, де зможуть проживати працівники цього парку, які приїжджатимуть на роботу з інших громад Сумської області.

Станом на липень 2021 року в Україні зареєстровано 47 індустріальних парків. Із них більшість – 29 – у комунальній власності, решта – у приватній, державній чи змішаній. Найбільше індустріальних парків – у Київській та Львівській областях.

Вигоду від створення  “Red Field Industrial Park (RFIP)” матимуть практично всі сторони. Учасник(и) індустріального парку мінімізують матеріальні, інвестиційні, трудові та часові ресурси, тому що громада надасть у розпорядження багато в чому готовий виробничий простір; через проекти розвитку і фінансову підтримку ДФРР будуть підведені комунікації (електромережі та водопостачання); також можуть отримати супровідні послуги від керуючої компанії.

У свою чергу керуюча компанія отримає дохід від оренди землі і виробничих площ, обладнання та надання послуг. Вигоди для громади ще більш очевидні – нові робочі місця, активізація економічного життя, соціально-економічний розвиток територій, збільшення надходжень ПДФО до місцевого бюджету, можливість залучити у громаду схожі або дотичні бізнеси.

Для громади критично важливим є створення саме виробничої бази, яка дозволить збільшити кількість робочих місць, а не будувати складські та інші приміщення.

На цих двох напрямах Робочою групою і було прийняте рішення концентрувати зусилля громади на найближче десятиліття. Під цими пріоритетами (але одночасно в їх основі) лежить освіта, яка потребуватиме в наступне десятиліття особливу увагу, як в частині оптимізації шкільної мережі, так і пошуку нових моделей організації навчального, виховного та інших процесів. Потрібно доробити вже розпочаті зміни по модернізації шкільних приміщень та оснащенню необхідною технікою; стажування дітей та вчителів в містах-партнерах країн Європейського Cоюзу за ключовими напрямками; створення на базі опорного навчального закладу №1 у Краснопіллі мультифункціонального навчального і розвиваючого центру.

Школа має давати високий рівень освіти і навички для життя – від користування елементарними інструментами до основ програмування, школа має бути центром продукування ідей для розвитку, а обладнання лабораторій чи майстерень має бути доступним для інших членів громади і використовуватись для блага домогосподарств і перекваліфікації дорослих.

Іншими критичними проблемами, з якими Краснопільській громаді доведеться стикнутися в наступні роки, і які потребуватимуть пошуку рішень, є наступні:

• від’ємна демографічна ситуація і пошук механізмів стимулювання народжуваності
• залучення жителів із сусідніх громад (працювати, жити та/або отримувати послуги)
• зміна структури мережі надання послуг (виходячи з вікової структури населення)
• вирішення яким чином муніципалітет буде концентрувати землі під значущі інвестиції у громаді (земель у комунальній власності практично не залишилось)
• приведення до оптимального рівня витрат на управління (значні ресурси спалюються на зарплати чиновників, без яких можна обійтись)

Стратегічні напрями розвитку громади

Стратегічні напрями розвитку громади – це запланована і схвалена громадою “траєкторія” розвитку на найближче десятиліття, що має привести громаду до реалізації стратегічного Бачення.

На засіданні Робочої групи зі стратегічного планування 25 травня 2021 року було сформульовано п’ять Стратегічних напрямків розвитку громади та перелік Оперативних цілей, на основі яких були розроблені завдання і проекти реалізації:

1. ГРОМАДА ДЛЯ ЛЮДЕЙ
2. ЗДОРОВА ГРОМАДА
3. ПРОЦВІТАЮЧА ГРОМАДА
4. СПОРТИВНА ГРОМАДА
5. ІНТЕГРОВАНА ГРОМАДА

Управління процесом реалізації Стратегії

Управління процесом реалізації стратегії здійснюється на основі принципів відкритості влади, залучення громадськості до планування та моніторингу, персональної відповідальності та координації дій. Адміністрування процесу реалізації стратегічного плану покладається на виконавчий комітет та відповідні структурні підрозділи Краснопільської селищної ради.

З метою координації дій розпорядженням селищного голови створюється постійно діюча Робоча група з управління впровадженням Стратегічного плану. До її складу входять:

• селищний голова (очолює групу)
• керівники відповідних структурних підрозділів виконкому
• обрані від громадськості представники

Склад групи та персональна відповідальність за реалізацію завдань стратегічного плану визначається розпорядженням селищного голови. Засідання відбуваються не рідше одного разу на півроку.

До функцій Робочої групи належить:

• взаємодія підрозділів виконавчих органів селищної ради, органів державної влади, підприємств, громадських організацій громади в процесі реалізації стратегічного плану
• підготовка піврічних та загальних щорічних звітів про стан реалізації стратегічного плану та надання їх селищному голові, який презентує їх на засіданні селищної ради. Тексти звітів підлягають обов’язковому розміщенню в мережі Інтернет
• моніторинг стану та ступеню виконання проектів місцевого розвитку, які є складовою частиною Плану реалізації стратегії. Раз на півроку відповідний структурний підрозділ виконкому надає групі інформацію з цього приводу
• моніторинг показників, які характеризують ситуацію в державі загалом і Сумській області зокрема і є важливими для реалізації стратегії розвитку громади. Ці відомості є складовою частиною піврічних та загальних щорічних звітів про стан реалізації стратегічного плану

Питання впровадження проектів і заходів Стратегії мають належати виключно до компетенції Робочої групи з управління впровадженням. Саме Робоча група з управління впровадженням Стратегії є відповідальним за забезпечення актуальності та реалістичності стратегічних і оперативних цілей та за їх досягнення.

Для моніторингу результативності та ефективності впровадження Стратегії розроблена система індикаторів. 

Рівні моніторингу:

• ефективність впровадження окремого проекту
• рівень досягнення стратегічних і оперативних цілей
• ступінь просування за стратегічними напрямами розвитку
• стан розвитку громади – досягнення стратегічного бачення

Підсумки моніторингу підводяться один раз на півроку у вигляді піврічних звітів. Фіксуються та аналізуються: а) ступінь виконання кожного завдання проектах; б) невиконані завдання, причини відхилення, пропозиції; в) дані за індикаторами, що відображають результат реалізації проектів; г) оцінка потреб у фінансуванні; д) пропозиції щодо вдосконалення діючої системи моніторингу.

Пропозиції з корегування Стратегії за стратегічними та оперативними цілями, проектами та завданнями можуть вноситися:

• членами Робочої групи з управління впровадженням Стратегії
• депутатами ради громади
• зацікавленими організаціями, установами, громадськими організаціями та жителями

Члени Робочої групи з управління впровадженням Стратегії, повинні відстежувати, щоб Стратегічні напрямки й Оперативні цілі, завдання залишалися актуальними та реалізовувалися. Робоча група збирається з встановленою періодичністю (раз на півроку) для оцінки досягнутих результатів і внесення запропонованих змін. Проекти рішень щодо змін до Стратегії виносяться на розгляд ради громади.

Індикатори досягнення реалізації Стратегії

Стратегічна екологічна оцінка Стратегії

На сучасному етапі розвитку суспільства все більшого значення у міжнародній, національній і регіональній політиці набуває концепція сталого розвитку (sustainable development), спрямована на інтеграцію економічної, соціальної та екологічної складових розвитку.

Одним з інструментів забезпечення сталості Стратегії розвитку Краснопільської територіальної громади стало застосування в процесі її розроблення Стратегічної екологічної оцінки (strategic environmental assessment (SEA). Це системний і запобіжний процес, що здійснюється з метою аналізу потенційного впливу на довкілля документів стратегічного характеру, а також з метою інтегрування результатів оцінки в процес прийняття рішень.

Під час роботи над Стратегією було створено окрему Робочу групу з проведення СЕО. В процесі роботи над документом приділялась увага оцінці екологічної ситуації у Краснопільській територіальній громаді та оцінюванню потенційного впливу стратегічних напрямків і оперативних цілей на довкілля.

Для забезпечення виконання СЕО було проведено три засідання Робочої групи, яка:

• схвалила методологію проведення стратегічної екологічної оцінки
• провела SWOT-аналіз екологічної ситуації у громаді
• проаналізувала тренди стану довкілля об’єднаної територіальної громади
• провела аналіз відповідності стратегічних напрямків Стратегії регіональним екологічним цілям
• здійснила експертну оцінку ймовірного впливу Стратегії на складові довкілля
• підготувала рекомендації до стратегічних напрямків і оперативних цілей Стратегії та до впровадження окремих проектів реалізації на 2021-2023 роки

Робоча група з проведення СЕО співпрацювала з розробниками Стратегії, що дало можливість своєчасно передавати пропозиції, напрацьовані Робочою групою з СЕО, на розгляд розробників Стратегії та інтегрувати СЕО в процес розроблення Стратегії. Спільна робота надала можливість вільно обмінюватися інформацією та в робочому порядку вносити пропозиції та враховувати їх при підготовці Стратегії.

За підсумками СЕО було підготовлено “Звіт про стратегічну екологічну оцінку Стратегії розвитку Краснопільської територіальної громади”, який містить такі висновки:

1. Стратегія розвитку Краснопільської територіальної громади до 2030 року базується на принципі сталого економічного та соціального розвитку громади, раціонального використання ресурсного потенціалу та екологічної безпеки. Стратегічні напрями розвитку громади включають природоохоронну складову й спрямовані на забезпечення цілей з розвитку екологічно чистої та енергоефективної громади.
2. Екологічна ситуація на території громади характеризується відносною стабільністю показників. Разом з тим, висока зношеність інфраструктури громади, низький рівень енергоефективності, ресурсозатратність підприємств, відсутність належного поводження з твердими побутовими відходами, зокрема їх переробки та захоронення, інтенсивне використання земельних ресурсів в комплексі створюють екологічні загрози для громади.
3. Основними екологічними проблемами Краснопільської територіальної громади є зменшення запасів питної води, обміління річок та озер, забруднення ґрунтів, високий ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, спричинене вичерпанням термінів експлуатації та неналежним функціонуванням об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства. Забруднення повітря атмосферного повітря відбувається внаслідок пересування багатотоннажного автотранспорту дорогою державного значення, яка проходить через селище.
4. Стратегія в цілому спрямована на зменшення впливів на довкілля. Стратегічні напрямки Стратегії узгоджуються з державними та регіональним екологічними цілями, визначеними в Основних засадах (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2030 року та “Стратегії розвитку Сумської області на період до 2027 року”.
5. Реалізація Стратегії не має супроводжуватися появою нових негативних наслідків для довкілля. Разом з тим, реалізація багатьох оперативних цілей Стратегії може призвести до покращення екологічної ситуації.
6. Ймовірність того, що реалізація Стратегії призведе до таких можливих негативних впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, є незначною.
7. Моніторинг ефективності впровадження Стратегії за допомогою екологічних індикаторів є важливою формою контролю того, який фактичний вплив на довкілля матиме впровадження Стратегії, та необхідною передумовою забезпечення збалансованості розвитку громади.

З огляду на зазначене можна стверджувати, що розроблення Стратегії розвитку Краснопільської територіальної громади до 2030 року було проведено з урахуванням ймовірних впливів на довкілля та з прагненням мінімізації негативних ризиків. Реалізація Стратегії, за умови дотримання екологічних вимог, має сприяти збереженню довкілля та зменшенню антропогенного навантаження.

Такий підхід має забезпечити стійкий розвиток громади, яка поєднуватиме можливості розвиненої транспортної інфраструктури, відповідального бізнесу, цінних природних ресурсів та конкурентоспроможного людського потенціалу й дозволятиме покращити якість життя жителів Краснопільської територіальної громади.