Уряд хоче створити державну ветеранську патронатну службу

Міністерство у справах ветеранів України планує перевести фахівців із супроводу ветеранів на роботу в державну установу ДП “Державна служба супроводу ветеранів”.

Про це на брифінгу на минулому тижні сказав міністр у справах ветеранів Віталій Кім.

“На мою думку, Міністерство у справах ветеранів виконувало здебільшого інформаційну функцію. Тобто, інформували ветерана, що йому потрібно зробити в той чи інший спосіб для отримання того чи іншого. Ми плануємо внести зміни в закон, щоб Міністерство ветеранів могло бути розробником стандартів, ми хочемо створити зараз державну службу супроводу ветеранів“, – сказав Кім.

За його словами, діюча зараз система, коли держава виділяє субвенцію органам місцевого самоврядування або підприємствам, які працевлаштовують ветерана, не дає змогу проконтролювати, як витрачаються ці кошти та якість послуг.

“Ми це хочемо перенести на державну службу, тобто створити неприбуткове підприємство чи на базі ветеранських просторів при Мінветеранів, перевести туди всіх фахівців супроводу… Вже розробляється стандарт, за яким вони можуть надавати послуги і ми можемо це контролювати“, – зазначив Кім.

Крім того, додав він, при Мінветеранів створюється інфраструктура для ветеранів, зокрема ветеранські простори, де будуть працювати органи місцевого самоврядування, громадські організації, міжнародні фонди.

“Це центри, які будуть надавати послуги. Тобто, ми плануємо зробити одну точку входу, хочемо створити функцію сервісу. Ветеран має звернутися один раз. До нього проактивно звертається фахівець супроводу: “Бажаю здоров’я, дякую за службу. Що вам потрібно?” … І закінчується робота, коли він скаже: “Дякую, я все вирішив”. Тому ми змінюємо інформаційну функцію на сервісну“, – сказав Кім.

За його словами, необхідно створити мережу таких центрів, до 140 по всій країні, стандартизувати роботу інформаційних кол-центрів.

Водночас, як зауважив він, попри збільшення кількості фахівців супроводу, їх все одно не вистачає. Так, за словами Кіма, зараз в країні на 1,5 млн ветеранів до 2 600 фахівців супроводу. Серед основних проблем в їх роботі він виокремив відсутність реєстру ветеранів, отримання УБД, виплат.

Станом на вересень 2026 року до порядку денного засідань українського парламенту вже внесений законопроєкт № 9423 “Про державну ветеранську патронатну службу” (реєстрація 27.06.2023). Його метою є творити при Кабінеті Міністрів України окрему централізовану Державну ветеранську патронатну службу (ДВПС) як тимчасовий (на 5 років) інструмент державно-волонтерського партнерства для індивідуального супроводу демобілізованих військовослужбовців у процесі адаптації до цивільного життя.

Станом на вересень 2026 року законопроєкт досі перебуває на стадії доопрацювання до другого читання. Робоча група (очолювана народним депутатом Тарасом Тарасенком) працює над уточненням механізмів, у тому числі фінансових і статусних питань щодо волонтерів, щоб забезпечити сталі умови роботи та уникнути дублювання з уже існуючою системою фахівців із супроводу.

Мета служби: допомогти конкретному демобілізованому отримати конкретну публічну (у т.ч. електронну) послугу виключно у сферах соціального захисту, охорони здоров’я (включно з реабілітацією), освіти та адміністративних послуг. Послідовність послуг визначається індивідуальними потребами. Це не “розмите” всеохоплююче обслуговування, а маршрутизація та супровід у визначених царинах.

Структура та чисельність: гранична чисельність — до 15 тис. осіб. Працівники — патронатні помічники (волонтери або демобілізовані військовослужбовці). Не менше 10% — волонтери. Організаційну діяльність (у т.ч. навчання) забезпечують патронатні тренери (coaches). Навчання для помічників — 14 робочих днів (принцип часткової кваліфікації).

Функції патронатних помічників (за публічними описами):

  • маршрутизація супроводу (адміністративні питання + реінтеграція, психологічна адаптація, освіта, лікування/реабілітація)
  • розробка та моніторинг індивідуальної програми адаптації
  • супровід певної кількості демобілізованих

Принципи: державно-волонтерське партнерство; послуги по всій території України за місцем проживання; тимчасовість (5 років — після чого ймовірне закриття або переформатування).

Право на допомогу: особи, які перебували на військовій службі (крім строкової) з відповідної дати (у текстах фігурує орієнтир на період після повномасштабного вторгнення) і були звільнені.

Законопроєкт не створює нових пільг чи послуг як таких — він організовує системний індивідуальний супровід у вже існуючих системах публічних послуг.

Порівняння з теперішнім статусом фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб

Поточна система (“фахівець із супроводу”) еволюціонувала з експериментального проєкту “Помічник ветерана” (постанова КМУ, пілот з 2023 року, масштабування). Її врегульовано постановою КМУ № 881 від 02.08.2024 (з подальшими змінами) та професійним стандартом Мінветеранів.

КритерійФахівець із супроводу (поточна система)Патронатний помічник / ДВПС (проєкт № 9423)
Правова основаПостанови КМУ + професійний стандарт Мінветеранів; посада в Класифікаторі професій (код 2446.2)Окремий закон; створення нової державної служби при КМУ
Місце роботи / підпорядкуванняШтатний працівник комунальної бюджетної установи/закладу (громади)Централізована служба при Кабінеті Міністрів (тимчасова, на 5 років)
Хто може працюватиГромадянин України; освіта не нижче бакалавра (галузі розширені: освіта, соціальні науки, право, охорона здоров’я, соцробота, публічне управління тощо; пізніше — майже без обмежень за спеціальністю); перевага ветеранам/членам сімейВолонтери або демобілізовані; освіта бакалавра + стаж волонтерства/кейс-менеджменту ≥1 рік та/або відповідний досвід; ≥10% волонтерів
НавчанняТестування + співбесіда; підвищення кваліфікації раз на 3 роки14 робочих днів після контракту; патронатні тренери
КлієнтиВетерани війни, особи з особливими заслугами, постраждалі учасники Революції Гідності, члени їх сімей, демобілізовані, родини загиблих/зниклих тощоПереважно демобілізовані (фокус на поствоєнній адаптації)
ФункціїІнформаційний супровід, консультування щодо статусів/пільг/послуг/житла/реабілітації/працевлаштування/бізнесу, юридична допомога, координація; не надає самі соціальні послугиМаршрутизація отримання публічних послуг у 4 сферах + індивідуальна програма адаптації + супровід
Масштаб~1 800+ фахівців у понад 1 000 громадах (станом на кінець 2025); плани до ~3 тис.До 15 000 чол.
Оплата / статусШтатна посада в комунальній установі (мін. рівень з надбавками, орієнтир ≥25 тис. грн); надбавка за особливий характер праціЗмішана модель (державно-волонтерська); деталі фінансування — у законі/підзаконних актах

Статус волонтерів у Державній ветеранській патронатній службі

Законопроєкт прямо передбачає, що служба створюється на засадах державно-волонтерського партнерства і діятиме 5 років. Волонтери є однією з двох основних категорій працівників служби.


Працівниками служби є патронатні помічники.

Ними можуть бути волонтери, або демобілізовані військовослужбовці.

Квота волонтерів
Гранична чисельність служби — до 15 000 осіб, з яких не менше 10 % мають становити волонтери.
Це мінімальний поріг, який закладений у текст проєкту закону.

Обов’язкове навчання
Усі патронатні помічники (включаючи волонтерів) зобов’язані пройти навчання тривалістю 14 робочих днів (за принципом часткової кваліфікації). Організацію навчання забезпечують патронатні тренери (коучі).

Функції
Волонтери-патронатні помічники виконують ті самі обов’язки, що й інші помічники:

  • маршрутизація супроводу закріплених за ними демобілізованих (адміністративні питання, реінтеграція, психологічна адаптація, освіта, лікування та реабілітація)
  • розробка та моніторинг індивідуальної програми адаптації
  • безпосередній супровід у процесі отримання публічних послуг у сферах соціального захисту, охорони здоров’я, освіти та адміністративних послуг

Важливі нюанси статусу

АспектЩо передбачено
Правовий статусВолонтери входять до складу державної служби як патронатні помічники на умовах державно-волонтерського партнерства. Точний трудовий/цивільно-правовий статус (трудовий договір, договір про волонтерську діяльність, інші форми) буде деталізовано в підзаконних актах після прийняття закону.
ОплатаУ відкритих описах проєкту прямо не зазначено, чи отримуватимуть волонтери грошову винагороду, компенсації чи лише відшкодування витрат. Це одне з питань, яке активно обговорюється під час доопрацювання до другого читання.
ВідповідальністьЯк працівники служби вони нестимуть відповідальність за якість супроводу закріплених осіб (відповідальність “за результат”, а не лише консультування).
Переваги залученняАвтори законопроєкту підкреслюють, що волонтерський компонент потрібен як «етап служіння» захисникам і для забезпечення більшої мотивації та гнучкості служби.

Важливо зрозуміти, шо на сьогоднішній день, хоча міністр України у справах ветеранів Віталій Кім хоч і заявив, що “2 600 фахівців із супроводу переводяться до єдиного державного підприємства… це дозволить забезпечити рівний рівень оплати праці, чіткий контроль якості та єдиний стандарт надання послуг“, законопроєкт № 9423 не скасовує і не змінює чинну систему фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб (яка регулюється постановою КМУ № 881 та професійним стандартом Мінветеранів).

Більше того, фахівці із супроводу залишаються штатними працівниками комунальних установ у територіальних громадах. Їхні посади, оплата, функції та мережа (вже понад 1800 осіб у понад 1000 громадах) продовжують діяти незалежно від прийняття закону № 9423.

Державна ветеранська патронатна служба — це нова централізована структура при Кабінеті Міністрів, тимчасова (на 5 років), з патронатними помічниками (волонтери + демобілізовані). Її фокус вужчий і специфічніший: маршрутизація отримання конкретних публічних послуг у 4 сферах саме для демобілізованих. Фахівці із супроводу працюють ширше — з ветеранами, членами сімей, родинами загиблих тощо, на рівні громад і з більшим акцентом на інформаційну, консультативну та координаційну підтримку.

Ризик дублювання — реальний, і автори ініціативи його визнають. Робоча група з доопрацювання (очолює Тарас Тарасенко) відкрито визнає, що потрібно уникати дублювання функцій і створювати систему, а не ще один шар. Під час підготовки до другого читання саме це і є одним із ключових питань: як інтегрувати нову службу з уже існуючою мережею фахівців, щоб вони доповнювали одна одну, а не конкурували. Окремо варто знати: у вересні 2025 року зареєстровано ще один законопроєкт (№ 14014) саме “Про фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб”. Це показує, що систему фахівців планують розвивати і законодавчо зміцнювати паралельно.

Тобто наразі це дві різні системи, які потенційно можуть працювати паралельно. Остаточна модель (чи будуть вони чітко розведені за функціями, чи частково інтегровані) з’явиться тільки в тексті до другого читання.