Другий етап медичної реформи

Всього НСЗУ уклала з надавачами послуг із Сумської області 247 груп послуг на загальну суму 1 млрд  193 млн  788 тис. грн.

Найбільшими замовниками послуг із НСЗУ стали:

• Сумська обласна клінічна лікарня – 119 975  081 грн
• Сумський обласний клінічний онкологічний диспансер – 102 254 839 грн
• Сумський обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф – 127 417 588 грн
• Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова [власник Конотопська міська рада] – 87 092 861 грн
• Центральна міська клінічна лікарня [власник Сумська міська рада] – 67 237 371 грн
• Охтирська центральна районна лікарня [власник Охтирська міська рада] – 58 982 298 грн
• Роменська центральна районна лікарня [власник Роменська міська рада] – 63 096 634 грн

Лікарні, які потенційно мають проблемний об’єм замовлень від НСЗУ і очевидно потребуватимуть додаткової підтримки від органів місцевого самоврядування:

• Глухівська районна лікарня [власник Глухівська міська рада] – 9 695 557 грн, і всього 8 укладених груп послуг у договорі
• Середино-Будська районна лікарня – 8 850 699 грн, і всього 5 укладених груп послуг у договорі
• Недригайлівська районна лікарня – 14 084 336 грн, і всього 3 укладених груп послуг у договорі
• Кролевецька центральна районна лікарня –  21 578  855 грн, хоча укладено 10 груп послуг у договорі
• Буринська районна лікарня – 13 476 261 грн, і всього 4 укладених груп послуг у договорі

Таким чином, практично всі комунальні медичні заклади Сумської області увійшли в реформу і будуть отримувати кошти за договором з НСЗУ.

Від сьогодні гроші підуть за пацієнтом у поліклініки та спеціалізовані заклади.

Останні місяці відбувалося напівпублічне, по-езопівськи озвучувалася позиція політичної влади про те, що просування реформи другого рівня, м’яко кажучи, не зовсім на часі. А якщо говорити відкрито — не на часі зовсім. І це був дуже жорсткий сигнал.
Вони активно шукали “обгрунтування” та можливість говорити про це якось красиво. Але не наважувалися або не хотіли заявити про це публічно.

Попри всі зовнішні обставини, пов’язані з викликами для держави через загрози коронавірусу і економічної кризи, — це могла б бути катастрофічна помилка. Є дуже багато “чорних лебедів”, які нас супроводжують.

Ми входимо в ситуацію “ідеального шторму” за словами екс-голови НСЗУ Олега Петренка. Це ілюзії, що реформу треба робити тоді, коли все добре, коли економіка зростає, є достатньо ресурсів, всі готові і ми переконалися, що всі суб’єкти і стейкхолдери все розуміють.

Саме зараз — час для реформи. Відкладання — це консервація катастрофічного стану медицини, який вже давно виходить за межі людського розуміння.

Існуюча система — не просто рулетка з точки зору ймовірності отримання якісної допомоги. Це рулетка навіть з точки зору безпеки. Система в багатьох випадках стає для пацієнта небезпечною.

Національна служба здоров’я має договір з практично усіма комунальними медичними закладами, які надають весь спектр медичної допомоги. Пацієнт з 1 квітня отримує перелік гарантованих медичних послуг і вільний вибір лікаря не лише на первинці, а і для спеціалізованої допомоги. Відтепер місце реєстрації жодним чином не впливатиме на те, де людина зможе лікуватися. Критерієм вибору місця надання послуги буде наявність медичного обладнання, якість надання послуги та комфорт. НСЗУ заплатить тому медичному закладу, якого обере пацієнт.

На наступних слайдах можна подивится на прогнозоване моделювання ймовірної потреби у дофінансуванні з боку обласного та місцевих бюджетів 48 закладів охорони здоров’я у Сумській області на 2020 рік. Прогнозне моделювання здійснене Національною службою здоров’я України і було презентоване у Сумах під час круглого столу в Сумській обласній державній адміністрації у січні 2020 р.

Проте зовсім не факт, що вдасться виконати головну задачу – досягнути “справедливості” і максимально заповнити робочий час хірурга потрібною для НСЗУ хірургічною активністю. Складний пацієнт за яким має прийти аж 4,5 тис грн. нікому не потрібний і КНП будуть робити все можливе, аби передати такі “заробітки” у приватний сектор, у якому будуть зніматися реальні гроші, з тих, звичайно, у кого вони є.

Чому?

Тому що НСЗУ гарантує, що в опорних лікарнях їх пролікують безкоштовно, а якщо хтось вимагатиме гроші, то ось є прямий телефон гарячої лінії – 1677.

Сьогодні ще зарано робити якісь однозначні висновки, потрібно пожити за новими правилами 2-3 місяці.

Але з точки зору логіки завершення реформи децентралізації, припускати технічне перекладання відповідальності за фінансове виживання та об’єми надання медичної допомоги на органи місцевого самоврядування, і що це паралельно збереже контроль Міністерства охорони здоров’я та НСЗУ над лікарнями та громадами – це стратегічно скоріше помилковий розрахунок.

Уряд розраховує на безвихідь та безвідмовність органів місцевого самоврядування у надані медичної допомоги через політичну відповідальність мерів перед людьми. Можливо, дехто припускає, що місцеві громади за невеликі гроші працюватимуть на політичну репутацію нинішніх реформаторів від охорони здоров’я в Уряді та Верховній раді, а вони будуть займатися дискредитацією ОТГ. Це ще більш помилкові сподівання.

Розмови про можливе розірвання договору з лікарнями з боку НСЗУ є крайньою опцією, яку ніхто ніколи не зробить. З політичних причин. Єдиним важелем впливу на лікарні залишаються правоохоронні органи. А це призведе до того, що найкращі фахівці з опорних КНП будуть переходити в приватний сектор.

Тому те, що загальна мережа закладів охорони здоров’я у Сумській області за 2020 рік кардинально зміниться – це факт.

Виживуть ті громади і їх лікарні, які розуміють важливість перетворень і все робили, аби максимально до цієї дати підготуватися.

Всім іншим буде дуже важко. Ми замість районних закладів, які виконували функцію “багатопрофільних” лікарень, отримаємо по факту сімейні амбулаторії, які можуть надати допомогу виключно при ургенції “простих випадків”.