Русь уже існувала до “створення” її Рюриком у 862 році, тому весь норманізм розвалюється

Згідно норманської релігії Русь привіз на Русь нєкто Рюрик не раніше 862 року.

Лідер всіх норманістів, акадємік Путін, так і казав Карлсону:

– “Такер, вніманіє, 862 год – ключевая дата русской історії: в етот год в Новгород прібил скандінав Рюрік і основал Русскіє княжества – Новгород, Москву, Лємінград і маааахонькую дєрєвєньку Кієв”.

Зараз кожний ватний росіянин добре озброєний цією маячнею і швидко напихає вам про “ладогу-пєрвую століцу русі”.

По суті норманісти придумали дату, яку вставили в календар, і повідомили, що саме в цю дату диспетчер Карлос створив Русь.

Але ми саме це найсильніше місце зробимо найслабшим місцем норманізму і вдаримо прямо в нього. Бо якщо довести, що Русь уже існувала до створення її Рюриком у 862 році, то і весь норманізм розвалиться.

Існування Русі до 862 року підтверджує ряд конкретних джерел.

• Житіє Георгія Амастридського (написане не пізніше 842 року) – про рейд русів, народу, “який всім давно відомий”, на візантійське, південне узбережжя Чорного моря. Автор пише, що у русів – таврійські, а не чиїсь інші, звичаї.

• Бертинські хроніки (839р) – про народ русь, що в них вже є державність, вони мають кагана (rex=король). Цей каган запропонував мир імператору Візантії.

• Ібн-Хордадбех (844—848 роки) – чітко про етнічне походження, які є слов’янами і говорять слов’янською мовою. Також про їх грандіозну економіку, надпотужний державний апарат, здатний організувати експедиції і пробити торгові маршрути аж до Багдаду. Також каже про наявність флоту, що виключає будь-яку потребу навчатися йому у вигаданих скандинавських руотсєй.

• Археологічно наявність флоту у полян підтверджує металева пластинка з розкопок величезного полянського городища Родень на річці Рось. На ній місцевий патріотичний майстер звеличив воїнів-захисників: полянські воїни на фоні свого міста і кораблів. Патріотизм – доказ високої самосвідомості. До речі Руський Літопис в частині про заснування Русі називає полян: “мужі мудрі і тямущі”.

• Бертинські хроніки (не пізніше 840-х р) – географічне положення Русі: автор поміщає народ русь (Ruzzi) не десь “на сєвєрє”, а поруч з Caziri (хозарами). Автор ідеально знає географію України, перераховує всі племена і народи у нас.

• Константинопольського патріарха Фотія, венеціанський хроніст Іоанн Диякон, візантійського імператора папа Микола І – про похід Русі на Константинополь 860 року. Народ русів – не “свеї”, а “народ скіфів”.

• Аль-Якубі пише про наявність у 853-854 слов’янського царства (Сахіб-ар-Сакаліба) в трикутнику між Візантією і Хозарією. Цар слов’ян за статусом рівний двом іншим царям.

• Аль-Масуді: знає, що руси – народ, а не якась торгова ост-індійська компанія, географічно поміщає русів на берег Чорного моря. В той час, як вигаданий Рюрик Новгородський нікому з сучасників не відомий, автор знає про “царя слов’ян Ад-Діра”,

• Житіє Костянтина Філософа (той, що слов’янський просвітник Кирило, брат Мефодія) – 858 рік: у русів вже існує слов’янська писемність. Він знайшов у в Херсонесі Євангеліє і Псалтир руськими письменами писані. І мова це не готська чи шведська, а слов’янською. Він дуже швидко в ній розібрався “порівнюючи слова і букви цієї мови із своєю мовою”.

Всі ці джерела: 1) існують до “ключової дати”, 2) взаємно підтверджують одне одне, тверді, чіткі, конкретні, і ні в чому не суперечать при перехресному порівнянні, 3) підривають всі спроби переміщувати русь в просторі і часі.

Причому слово “русь” і етнонім “русь” станом на 800-і роки вже є традиційним для нашої території впродовж століть. Є ще більш ранні джерела про:

• росомонів (“роси-люди”, “роси-мужі”) у Йордана (4ст).
• “народ еРос” (Hros або Hrus) у Псевдо Захарії: “в землях гунських”, “вглиб від булгар і оногурів”, це люди-гіганти.
• А Прокопій Кесарійський повідомляє, що саме там, де Псевдо Захарія поміщає народ Hros, “на північ від утигурів займають землі незліченні племена антів” . Тобто можна зробити висновок, що Hros -> люди-гіганти -> анти.

Наше завдання – просто запам’ятати список джерел. І відповідати цим списком на всі спроби вкрасти в вас Русь.

Бажано також прочитати і осмислити самі джерела. Бо тоді побачиш ще й приховані взаємозв’язки між ними. Це корисно, бо російські норманісти в свій час дуже багато часу витратили і ретельно прописали різні “спростування” для кожного цього джерела. Вони підмінили їх “поясненнями”, чому ви маєте вірити не своїм брехливим очам, а їхнім чесним словам. Та якщо знати всі ці джерела, то почнеш навіть бачити, як смішно “спростування” одного окремого джерела починає протирічити “спростуванню” іншого.

Озброюйтеся.