Україна знову тихо вторгається в Росію

Сьогоднішня стаття в британській The Telegraph описує процес просування передових українських сил в Білгородській області Росії, яке розпочалося відразу після виведення значної кількості військ з Курської області.

Зараз йдуть запеклі бої в селах Демидівка, Прилісся та Попівка. Також Україна завдає серію високоточних авіаударів по командним пунктам, мостам, вертольотам і складам.

На фоні сьогоднішньої заяви українського президента про ймовірне вторгнення мск військ в напрямку стику Сумської та Харківської областей, виглядає на те, що Україна намагається мати довгострокову присутність для встановлення буферної зони.

Коли над західноросійським регіоном Бєлгород розпочався світанок, поблизу його добре укріпленого кордону з Україною почувся наростаючий гул.

Звук доносився з колони танків та бойових машин, що штурмували багнисті поля, прокладаючи собі шлях крізь мінні поля та ряди барикад з драконячих зубів.

Це був початок нового вторгнення на російську територію .

Це було минулого тижня, і, попри заяви Кремля про те, що атаку було зірвано, відносно невелика група українських військ просувається вперед і неухильно захоплює території.

План битви ретельно засекречувався, і досі незрозуміло, чи вторгнення в Бєлгород було задумано як короткий рейд чи довгострокова операція.

За даними Інституту вивчення війни, американського аналітичного центру, наразі в селах Демидівка, Прилісся та Поповка йдуть запеклі бої.

Україна також здійснила серію точних авіаударів , цілячись на командні пункти, мости, гелікоптери та склади.

Існує кілька причин, чому Україна могла так рішуче діяти, прагнучи продовження війни, в той час, коли вона також благає про мир.

Білгород межує з Сумською, Харківською та Луганською областями України та регулярно використовується російськими військами для здійснення нападів на Україну.

Володимир Зеленський заявив лише, що його військові вживають «стратегічних кроків» для протидії потенційному російському наступу з Сум, де відбувається накопичення військ.

Раптовий перекид солдатів через кордон може допомогти захистити Україну від російського наступу в Сумах, відволікши ці сили.

Важливо, що Бєлгород також знаходиться поруч з Курськом, де останні українські війська тримаються за клаптик висоти, намагаючись втримати велику військову авантюру Києва, яка, як він сподівався, стане вигідною копійкою під час переговорів про припинення вогню .

Нове вторгнення може допомогти зняти тиск на останні українські війська, що залишилися в Курській дусі, та захистити їхній правий фланг від російської атаки.

Однак, на відміну від Курської битви, коли київські війська застали Росію зненацька та швидко захопили сотні миль території, українські здобутки були повільнішими та поступовими.

«Росія, схоже, була краще підготовлена ​​до цієї операції», – сказав Джон Гарді, заступник директора програми з питань Росії в Фонді захисту демократій.

«І ця операція значно менша за масштабом та своїми цілями», – сказав він виданню The Telegraph. Він назвав чисельність сил «скромною», ймовірно, менше ніж батальйон із 500 солдатів.

«Наразі йдеться, по суті, про обмежену кількість українських підрозділів, що просуваються через укріплену смугу вздовж кордону, яку росіяни активно підсилюють протягом двох років», – сказала Олеся Горяйнова, співзасновниця Українського центру безпеки та співробітництва, аналітичного центру, що базується в Києві.

Прорвавши оборонні лінії Росії, київські війська покращили свою тактичну позицію та повернули собі частину ініціативи, «змушуючи Росію реагувати на плани українського командування, а не нав’язувати свої власні», – сказала пані Горяйнова.

«Українське командування неодноразово демонструвало свою здатність дивувати світ ефективними та несподіваними наступальними операціями, зокрема на території Росії».

Хоча Кремль виявив непокору, у Москві спостерігається незгода.

«Як це сталося? Російські війська повністю провалили справу… Вони просто здалися. Вони просто пішли. Після цього ворог окупував місто», – обурювався відомий російський військовий кореспондент Володимир Романо в неділю, повідомляючи про втрату Демидівки.

Згідно з повідомленнями, до операції були залучені деякі з найкращих українських підрозділів, а також десятки бойових машин Bradley, поставлених США.

Рибар, впливовий прокремлівський військовий блогер, заявив, що в середу в Демидівці тривали запеклі бої, поки російські війська чинили опір. «Ворог неодноразово намагався проникнути в наші опорні пункти через кордон», – написав він у Telegram.

«Ситуація залишається напруженою», – сказав він і послався на повідомлення російських військових про те, що Україна продовжує стягувати війська та техніку на кордоні.

Ще один відомий Telegram-канал Two Majors повідомив, що Україна «розтягує» російські війська вздовж лінії фронту, розширюючи атаки на кордоні.

«Поки що успіхи скромні, але Україна просувається вперед і займає вищі позиції», – сказав пан Гарді, який стверджував, що ще «зарано» говорити про те, чи має це суттєвий вплив на інших ділянках фронту.

«Той факт, що Україна все ще атакує після дев’яти днів, свідчить про те, що вона, швидше за все, намагається мати довгострокову присутність для створення буферної зони».

Київ, можливо, сподівається, що це вторгнення зміцнить його позиції на переговорах про припинення вогню.

«Це ризикований план», – сказав пан Гарді, посилаючись на значний дефіцит людських ресурсів у Києві та невизначеність щодо майбутніх поставок військової допомоги з США. «Якщо це затягнеться, чи може Україна зазнати великих втрат у Бєлгороді? Чи буде воно того варте?»