Голодомор був частиною ТРЬОХ великих збройних конфліктів між Україною та Московією: 1918-1923, 1929-1934, 1941-1947

Дивлюся фото із вшанувань жертв Голодомору… Пора вже сказати, що Голодомор це взагалі не про колоски і брак їжі. Слід повністю виключити будь що їстівне з протоколу вшанування жертв Геноциду (мораторій) – дійшло вже цьогоріч до громадження елеватора збіжжя біля стіп Дівчинки на Печерську…. За логікою покладання отих снопів, українцям тільки і треба було що поїсти. Але ми не худоба. І якби були нею, то московити годували б. Ми нація воїнів, яку упокорював москвин масовим голодом, спрямованим проти цивільного населення, яке й було основою спротиву окупації. Треба вшановувати оті 1 млн персон, які за даними огпу ссср, вчинили безпосередній збройний опір розгортанню терору голодом. Отже на Печерську у четверту суботу ЛИСТОПАДА потрібні не колоски, а розрахунок ЗСУ – для сальви на честь загиблим у війні-голодоморі. Так, саме війні. 1929-1934. І ця Війна-Голодомор була частиною ТРЬОХ великих збройних конфліктів між Україною та Московією, які ВСІ закінчилися упокоренням голодом: 1918-1923, 1929-1934, 1941-1947.

Якщо ж іти логікою “колосків”, то дівчинці біля Свічки пам’яти на Печерську можна класти і огірки, і сальце, і мішечок пшона. Бо ж відомо як дітям під час візиту “буксирів” клали до рота матерчасту соску із дрібкою пшона, яку вони смоктали і так отримували поживу у критичні дні. І буксири, знаючи ці “приколи”, витягували ці соски їм з рота і кидали в порох.

Ну то покладемо дівчинці на Печерську мішок пшона? Чи визнаємо ВЕСЬ період московської влади в Україні 1922-1991 окупацією, а в ньому піковий момент Геноциду – 1932-1933.

Бо ж і до пам’ятників загиблих у військових концтаборах Другої світової війни ніхто не кладе ні хліба буханець, ні тушонку. Хоч чи не основні втрати у таких таборах завжди від ГОЛОДУ.