Дефіцит бюджетів трьох госпітальних округів Сумщини на 2020 рік становитиме 155 млн грн

Аналітичний звіт підготовлений Іриною Алеєвою, радником Сумського Центру розвитку місцевого самоврядування з питань місцевих фінансів.

“Частина лікарень зможе заробити в межах нових правил гри з другого кварталу, з квітня, 40-50% від необхідних сум. Трошки в кращій ситуації Роменський госпітальний округ, але і в Охтирському, і в Конотопському кілька лікарень не зможуть заробляти достатню кількість коштів, надаючи ті послуги, які вони фізично можуть надати, тому що з квітня починається перехід: всі лікарні будуть у прямих відносинах із Національною службою здоров’я України. Вона буде закупляти пакети медичної допомоги” – каже директор Сумського Центру розвитку місцевого самоврядування Олександр Хоруженко.

За його словами, розрахунки робили протягом трьох місяців за методикою лікарень Полтавської області. Саме вони ввійши в експеремент, який робили Міністерство охорони здоров’я та Національна служба здоров’я.

Говорить головна лікарка Роменської районної лікарні Валентина Гунькова: “Треба сьогодні розподілити кошти, а їх є де розподілити. У нас ще є запас. Мене це не лякає зовсім”.

Рішення щодо майбутнього функціонування лікарень має приймати власник, говорить експерт групи децентралізації ГО “Реанімаційний пакет реформ” Юрій Ганущак: “Лікарня має надавати послуги, порахуйте ці послуги, подивіться, чи вони вписуються у те, що вимагає НСЗУ. Саме вона укладає договір тільки з тими, хто пройшли відповідне ліцензування. Тобто, мають відповідну кількість страхових випадків, тобто можуть лікувати такі потужності, мають відповідну кількість кваліфікованих лікарів. Усе інше – працює за іншою програмою. Це – або лікарня планова, або  реабілітаційна, або хоспісна. Приймайте рішення. Точно не будете фінансуватися НСЗУ. Тому що НСЗУ виходить з розуміння якості послуги. А якість послуг – це ті речі, які рахують прямим рахунком”.

Один із варіантів вирішення проблеми озвучив заступник селищного голови Дубов’язівської громади Конотопського району Леонід Білик.

“Вихід тут тільки один – партнерство між громадами, місто – і всі разом повинні мати розрахунок чи на одну людину, яка перебуває на території. Ми повинні чітко розуміти, скільки коштів ми маємо дати на вторинку. На погашення чи заборгованості, чи взагалі на виконання робіт, обладнання чи самі приміщення”, – каже він.

На Сумщині утворено шість госпітальних округів: Сумський, Роменський, Охтирський, Шосткинський, Конотопський та Глухівський. Уряд затвердив їхній перелік та склад у січні цього року. Можливий дефіцит бюджету інших трьох госпітальних округів, а саме: Сумського, Шосткинського та Глухівського, обрахували частково, сказав Олександр Хоруженко.

Даний аналіз був проводений з метою виявити потенційні виклики для громад Сумської області під час наступного етапу реформи охорони здоров’я на “вторинному”/спеціалізованому рівні.

Наведемо для прикладу складові бюджету за 2018 рік в розрізі трьох госпітальних округів [Охтирського, Роменського та Конотопського].

За допомогою методу покрокового розподілу витрат “зверху донизу” лікарні  провели  економічні розрахунки, результатом яких є розподіл усіх витрат закладу охорони здоров’я [як прямих, так і непрямих] – від адміністративних та допоміжних підрозділів до основних клінічних відділень, для яких розраховується кінцева середня вартість одиниці медичної послуги [виписаний пацієнт, ліжко-день у стаціонарному відділенні лікарні, амбулаторне відвідування тощо] на основі критеріїв розподілу витрат відповідно до Постанови  КМУ від 27 грудня 2017 року №1075 “Про затвердження Методики розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування”.

В результаті в трьох госпітальних округах: Охтирському, Роменському та Конотопському, найдорожче коштує один ліжко-день у відділеннях:

• акушерсько-гінекологічному/пологовому з 500 до  1000  гривень;
• інфекційному з 300 до 600 гривень

Прогнозується досить значне навантаження на місцеві бюджети у 2020 році:

• оплата вартості комунальних послуг та енергоносіїв
• придбання медикаментів та харчування громадянам пільгових категорій
• необхідність інформатизації [це не тільки придбання комп’ютерів, а підключення до електронної системи охорони здоров’я]
• створення програми стимулів для ефективної роботи саме лікарів
• придбання високовартісного обладнання, щоб заклад відповідав мінімальним вимогам щодо об’єму надання ключових послуг

Як показав аналіз – необхідність участі місцевих бюджетів в до фінансуванні медицини коливається від 18% до 66% і це виражається в мільйонах гривень  від 11 до 27: на утримання закладу, енергоефективність, так і на медичні послуги.

Розглянемо витрати лікарень на 2020 рік, врахувавши зростання розміру мінімальної заробітної плати на 27% в порівнянні з 2018 роком та оптимізацію штатної чисельності.

Розрахунки витрат бюджету лікарень на 2020 рік, млн. грн.

Найголовніше зрозуміти, що спільне утримання лікарень з місцевих бюджетів [районних та ОТГ], допоможе “вторинці” пройти етап реформування без ризиків.

Мінімізувати ризики – одне з головних завдань на цьому шляху. Але найперше змусити змінювати психологію усіх – засновників, управлінців, медиків, пацієнтів. Успіх прийде до тих, хто критично і прагматично оцінює ситуацію.

Логіка ще й у тому, що нарешті чесно треба визнати: псевдобезоплатна медицина закінчилася.

Реформа проводиться не для того, щоб пустити лікарні з молотка. Вони повинні почати працювати як економічні агенти, думати про те, як оптимізувати свою структуру, щоб відповідати сучасним вимогам. Іноді називаємо лікарнею те, що фактично не є лікарнею: там не можуть надати безпечну допомогу, і туди небезпечно потрапити.

У складних проблем не буває простих рішень. Але ми зобов’язані пройти цей шлях.