Перший діалог для створення Охтирської госпітальної ради

У четвер, 28 лютого 2019 року Сумський “Центр розвитку місцевого самоврядування”, що створений в рамках Програми “U-LEAD з Європою” та за підтримки Мінрегіону України в приміщенні Охтирської міської ради організував круглий стіл на тему: “Організаційні та фінансові питання розбудови Охтирського госпітального округу”.

Учасники обговорили наступні питання:

– план заходів для формування Охтирського госпітального округу
– основні напрями реформування медичних закладів в Охтирському госпітальному окрузі
– положення про госпітальну раду

Партнерами стали Управління охорони здоров’я Сумської ОДА та керівники міст та ОТГ Сумської області, які увійшли в межі Охтирського госпітального округу. В 2019 р. розпочинаються зміни в системі фінансування екстреної та вторинної/спеціалізованої медичної допомоги. В контексті цього етапу Уряд поступово затверджує схвалені місцевими адміністраціями межі госпітальних округів.

Госпітальний округ — територіальне об’єднання закладів охорони здоров’я в одну мережу за принципом доступності, густоти та кількості населення, наявності готових лікувальних закладів, усталених шляхів доставки пацієнтів та дорожнього сполучення.

Центром госпітального округу визначається населений пункт, як правило, місто з населенням понад 40 тис. осіб, в якому розміщена багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня.

Центром госпітального округу може бути населений пункт, що географічно є найближчим до центру округу, де розташована багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування.

Зона обслуговування госпітального округу визначається своєчасністю прибуття до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, що не повинно перевищувати 60 хвилин, та повинна бути еквівалентна радіусу зони обслуговування 60 кілометрів за умови наявності доріг з твердим покриттям.

МОЗ по суті не втручається у формування мережі, він тільки надає оновлені вимоги до лікарень І та ІІ рівнів.

В семінарі взяли участь представники районів, міст та ОТГ, що входять до Охтирського госпітального округу відповідно до розпорядження КМУ від 16 січня 2019 року: Охтирського, Тростянецького та Великописарівського районів, Тростянецької, Боромлянської, Кириківської, Чернеччинської, Грунської, Комишанської, Чупахівської ОТГ, міста Охтирка [керівники ОМС, керівники закладів охорони здоров’я, експерти].

Ініціатор зустрічі, міський голова Охтирки Ігор Алексєєв звернув увагу, що головне завдання всіх присутніх – це врахування інтересів кожної громади у процесі формування госпітального округу з максимальною користю для мешканців і гарантією надання якісних медичних послуг кожному мешканцю.

Представники громад, активно захищаючи свої заклади, усі зійшлися на тому, що медична реформа працює і кожен громадянин має право, і повинен отримувати якісну медичну послугу там, де йому це зручно. Нам необхідно почути один одного та знайти компроміс заради наших громадян, – зазначив Ігор Алекєєв, – нам необхідно організувати маршрут пацієнта таким чином, щоб для кожного громадянина отримання медичної допомоги стало зрозумілим, доступним і логічним з урахуванням вимог доступності до медичного закладу.

Перед початком семінару всі присутні оглянули новобудову Охтирської центральної лікарні, де вже встановлено нове обладнання та завершується облаштовання відділень.

Начальник управління охорони здоров’я Сумської ОДА Сергій Бутенко запевнив присутніх, що з боку обласної влади не стоятиме осторонь питань формування шести госпітальних округів на Сумщині, але не втручатиметься у процес їх формування, щоб дати можливість громадам самостійно створити госпітальні ради, які допоможуть організувати належну якість надання медичних послуг мешканцям Сумської області.

Також він наголосив, що відповідно до розпорядження голови Сумської ОДА №108 від 19.02.2019 р. протягом березня 2019 року у всіх госпітальних округах Сумської області мають біти створені Госпітальні ради до повноважень яких належить вивчення проблемних питань, координація дій, розробка пропозицій на рівні госпітального округу щодо політики у сфері охорони здоров’я.

Головний спеціаліст Управління охорони здоров’я Галина Хомета розповіла про критерії формування госпітальних округів, визначені державною політикою, та потенційні проблеми забезпечення охорони здоров’я саме в Охтирському госпітальному окрузі.

Директор Сумського ЦРМС Олександр Хоруженко окреслив пріоритети медичної реформи у взаємозв’язку з реформою децентралізації та виказав впевненість, що Охтирський госпітальний округ має всі підстави стати прикладом ефективної організації охорони здоров’я не тільки для Сумської області, а й для України в цілому.

Радник з юридичних питань Сумського ЦРМС Лобова Марина визначила квоти районів та ОТГ в майбутній Госпітальній раді, охарактеризувала її повноваження та надала поради щодо організації її ефективної роботи.
Дуже цікавою та емоційною вийшла дискусія між керівниками районів, міст та ОТГ щодо розбудови госпітального округу.

Ця дискусія вимагає окремого описання, проте уже зараз зрозуміло, що, як висловився міський голова м. Охтирка Алєксєєв Ігор Юрійович: “Якщо ми домовимося, то виграємо всі (хтось більше, хтось менше, але всі). Якщо ж не домовимося, то постраждаємо всі разом”.

Варто нагадати, що з 2020 року медичні заклади вторинного рівня будуть фінансуватися не за кількістю ліжкомісць, а за принципом, за яким уже працює первинна медицина – “гроші ходять за пацієнтом” і ціна медичної послуги буде строго встановлена НСЗУ, а не відрізнятися в рази, як це є сьогодні [для прикладу, вартість 1 пологів в 2018 році в Охтирській лікарні складала 15033 грн., в Тростянецькій – 20902 грн., в Великописарівській – 36142 грн.].

За таких умов перевищення встановленої державою вартості медпослуги мають сплачувати органи місцевого самоврядування, або ж організовувати надання медичних послуг таким чином, щоб воно було якісним і одночасно економічно обгрунтованим.

Наданння пропозицій щодо такої організації медичних послуг та обгрунтування їх релізації – і є завдання Госпітальної ради.

Викликає повагу позиція міського голови м. Тростянець Юрія Бови, для якого функціонувння лікарні вторинного рівня “питання – не економіки, а необхідної умови та стратегічного розвитку громади”. Проте зрозуміло, що самостійно, без участі сусідніх ОТГ та узгодження з розвитком Охтирської районної лікарні забезпечити розвиток Тростянецької лікарні буде складно.

Обговорення залишило позитивне враження, відкритий діалог вселяє надію на формування довіри між керівниками громад та відчуття того, що Госпітальна рада Охтирського госпітального округу стане не номінальним, а дієвим органом розвитку майбутнього розширеного Охтирського району.

Крім того, створення цього органу – це ще тест на розуміння спільних інтересів та можливість вийти за вузькі рамки місцевих потреб і подивитися більш широко на можливості спільного розвитку.

Бо, як відомо, разом можна вирішувати більш складні питання і досягати значно кращих результатів.

Олександр Хоруженко, директор Сумського “Центру розвитку місцевого самоврядування”:

Отже, до чого готуватися тепер містам та об’єднаним територіальним громадам після схвалення Урядом рішення про утворення шести госпітальних округів?

Госпітальні округи МОЗ розглядає як допоміжний інструмент лікарням підготуватися до нової системи організації надання медичних послуг. Щоб не “лягла” районна медицина.

З 2020 року лікарні, які не надаватимуть послуги, чи надаватимуть їх недостатньо, зіштовхнуться з браком коштів. І тоді тільки місцева рада вирішуватиме, що робити з такою лікарнею – перепрофілювати її для інших цілей чи підтримувати надалі за власний кошт.

У таких випадках не буде ефективним аргумент “політичного” захисту “своєї” лікарні. Рух пацієнтів, їхній вибір закладів та лікарів [в тому числі приватних] підказуватиме оптимальні рішення. Це очевидні речі, які політики в Сумській області не можуть і не хочуть поки що зрозуміти.

Що ж робити районним лікарням, які “не впишуться” в продиктовані новим економічним становищем “оптимальні рішення”? Вихід із ситуації, вважає МОЗ – у перепрофілюванні медзакладів, які не мають достатнього навантаження, на амбулаторії, реабілітаційні центри, центри догляду за людьми похилого віку чи людьми з особливими потребами. Врешті-решт, на хоспіси, кількість яких в нашій країні можна порахувати на пальцях.

Перепрофільовані медустанови тільки виграють, бо на їх перепрофілювання теж підуть державні кошти.

Окрім того, МОЗ пропонує в перспективі запровадити додаткове заохочення місцевої влади до формування госпітального округу – через інвестиційні програми.

Тим, хто сформує Госпітальні ради, зможе вдало провести переговори в межах округу, визначити консенсусно перспективні лікарні, а відтак зафіксувати свої мрії в 5-річному плані розвитку, – буде легше отримати державні інвестиції. У план має ввійти не тільки розвиток власне лікарні і придбання необхідної апаратури, але і ремонт доріг тощо, – все, що допоможе привести медичне обслуговування в окрузі до нормального стану.

Марина Лобова, радник Сумського “Центру розвитку місцевого самоврядування” з юридичних питань:

Після жвавих дискусій на тему розбудови Охтирського госпітального округу, які відбувалися сьогодні в місті Охтирка, спробую поділитися своїми думками про можливі формати і роль Госпітальних рад у розвитку медичного простору, а також про те, як зробити їх дієвими органами.

Відповідно до чинного законодавства Госпітальна рада утворюється для визначення проблемних питань, координації дій, розробки пропозицій та рекомендацій щодо реалізації на рівні госпітального округу державної політики у сфері охорони здоров’я, а також щодо організації та фінансування медичної допомоги в госпітальному окрузі. Простими словами – це орган, який має формувати стратегічне бачення розвитку медичного простору в межах госпітального округу та продукувати пропозиції щодо тактики втілення цієї стратегії у життя.

Натомість, Госпітальна рада не є суб’єктом прийняття самостійних юридично-значущих рішень, оскільки вона уповноважена лише на ухвалення пропозицій з відповідних питань, які в подальшому мають надаватися на розгляд місцевих рад учасників госпітального округу. Тобто, прийняття остаточних рішень залишається за органами місцевого самоврядування.

Зважаючи на це, учасникам госпітального округу треба дуже виважено підходити до формування складу Госпітальної ради, що також, безумовно, залежить від різних вихідних умов, які притаманні тому чи іншому госпітальному округу.

В умовах наявності в межах одного госпітального округу декількох приблизно однакових за функціональними потужностями лікарень, найбільш вірогідною буде ситуація делегування учасниками госпітального округу до складу Госпітальної ради таких собі універсальних бійців – інфлюенсерів. Мова йде про осіб, які окрім наявності фахових знань у медичній справі, мають бути здатними, по-перше, активно відстоювати і лобіювати інтереси окремої громади у Госпітальній раді, і, по-друге, переконливо доносити позицію Госпітальної ради до депутатського корпусу відповідної місцевої ради.

І треба сказати, що це дуже нелегке завдання.

Вочевидь, в цьому аспекті у якості потенційних кандидатів до складу Госпітальної ради, насамперед, будуть розглядатися керівники лікарень чи органів місцевого самоврядування за галузевим спрямуванням. Але й тут дуже важливим є фактор особистості. Скоріше за все, така модель буде застосована в Охтирському госпітальному окрузі, де є дві доволі потужні лікарні [у центрі госпітального округу – місті Охтирка, а також у Тростянецькій ОТГ].

Іншою буде ситуація, коли в межах Госпітального округу є лише одна потужна лікарня та декілька інших лікарень явно меншої функціональної потужності. У такому разі доцільним буде ще на етапі висування кандидатів домовитись про делегування до складу Госпітальної ради осіб різних компетентностей від окремих місцевих рад з метою якомога якіснішого укомплектування її загального складу і ефективними менеджерами, і медиками, і експертами тощо. Така модель, наприклад, може бути притаманною Шосткинському госпітальному округу, де є одна потужна лікарня у центрі госпітального округу – місті Шостка.

Але про те, який із вищезазначених варіантів забезпечить можливість формування найбільш стратегічно правильного бачення розвитку медичного простору та його ефективну імплементацію на рівні місцевих рад поки зарано. Все вирішить час і головне – люди.