Чому контрнаступ 2023 року провалився?, – Associated Press

У інтерв’ю Associated Press колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії, Валерій Залужний заявив, що план контрнаступу 2023 року не реалізували належним чином, оскільки президент Володимир Зеленський та інші посадовці не виділили необхідних ресурсів.

Напруженість між Володимиром Зеленським та Валерієм Залужним розпочалася ще до повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року: розбіжності щодо того, як найкраще захистити країну, часто переростали у публічні суперечки. У 2022 році, згодом, десятки співробітників СБУ провели обшуки у кабінеті Залужного, які він назвав актом тиску та свідченням протистояння в умовах кризи єдності.

“Я сказав Андрію Ярмаку, що відбиватиму цю атаку, бо я знаю, як воювати.”– Валерій Залужний

Залужний вважає, що інцидент мав характер залякування, підкресливши розбіжності в критичний момент для національної безпеки. Офіс президента Володимира Зеленського та Служба безпеки України відмовилися від коментарів із цього приводу. Агентство Associated Press не змогло незалежно підтвердити розповідь Валерія Залужного про рейд.

Навіть через роки ці заяви можуть розколоти суспільну думку в Україні у критичний момент війни. Російські війська повільно, але неухильно просуваються на східному фронті, а обидві сторони дотримуються несумісних вимог на тлі тиску США з метою досягнення мирної угоди.

Залужний розповів, що під час обшуку в його офісі у 2022 році він зателефонував керівнику Офісу президента та попередив, що готовий залучити військових для припинення дій і захисту командного центру. За його словами, хоча тодішня криза на початку війни минула, розбіжності між ним і президентом Володимиром Зеленським щодо способів захисту країни зберігалися, і він часто заперечував проти військової стратегії глави держави.

Особливо гострим, за словами генерала, був спір щодо контрнаступу 2023 року, який у підсумку зазнав невдачі. Попри зростання популярності Залужного серед населення завдяки успіхам на полі бою, у лютому 2024 року Зеленський звільнив його з посади головнокомандувача, а згодом оголосив про намір відправити його до Лондона.

Політичні аналітики розцінили це як спробу обмежити потенціал Залужного як політичного суперника, дистанціювавши його від щоденних справ в Україні. Опитування стабільно показували невелику перевагу Залужного над Зеленським у гіпотетичних виборах, тоді як рейтинг президента знизився на тлі затягування війни та корупційного скандалу за участі кількох високопосадовців його команди. Нещодавно Зеленський провів кадрові перестановки, намагаючись відновити довіру.

США посилюють тиск на Росію та Україну з метою завершення війни. Хоча угода поки що недосяжна, Зеленський у принципі погодився з планом, запропонованим президентом США Дональдом Трампом, який передбачає проведення виборів після завершення війни та надання гарантій безпеки.

Залужний також заявив, що восени 2022 року після наради в штабі президента повернувся до свого кабінету в Києві, а через кілька годин туди прибули десятки співробітників СБУ для проведення обшуку. За його словами, у той момент в офісі перебувало понад десяток британських офіцерів. Він стверджує, що силовики не пояснили, що саме шукають, і він не дозволив їм переглядати документи та комп’ютери.

Генерал назвав рейд явною загрозою. У присутності агентів він зателефонував керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку та заявив, що відбиватиме «атаку». Потім він звернувся до голови СБУ Василя Малюка, який, за словами Залужного, повідомив, що нічого не знає про обшук і пообіцяв з’ясувати обставини.

Пізніше генерал дізнався, що за два дні до рейду СБУ звернулася до районного суду Києва з клопотанням про ордер на обшук за тією ж адресою. У судовому документі, отриманому AP, зазначалося, що обшук нібито мав стосуватися стриптиз-клубу, який, за версією слідства, належав злочинній організації. Водночас співробітники нового закладу повідомили агентству, що клуб за цією адресою закрили ще до повномасштабного вторгнення Росії.

Залужний вважає, що ордер був лише приводом і що відомство навряд чи могло помилково визначити місцезнаходження головного командного пункту країни. Він також зазначив, що контрнаступ 2023 року зазнав критики військових експертів через надмірну амбітність і затримку, яка дала російським військам час укріпити позиції.

За його словами, розроблений за участі партнерів по НАТО план провалився, оскільки керівництво країни не виділило необхідні ресурси. Початково передбачалося зосередити достатні сили в «єдиний кулак» для звільнення частково окупованої Запорізької області, де розташована важлива атомна електростанція, а потім просунутися на південь до Азовського моря, перерізавши сухопутний коридор постачання до анексованого у 2014 році Криму. Для успіху, наголосив він, було потрібне масштабне та концентроване нарощування сил і тактична раптовість.

Натомість війська були розпорошені на великій території, що послабило їхню ударну міць. Цю версію причин відхилення контрнаступу від початкового плану підтвердили двоє західних оборонних посадовців на умовах анонімності.